Домівка… У кожного з нас це слово викликає різні почуття, емоції. У когось це буде тепло, спокій, радість. Для інших - це сум, ностальгія. Для ще когось – це слово взагалі нічого не означатиме, адже воно давно забуте і не викликає ніяких відчуттів.
І звісно значення слова «дома» у кожного буде інше. Для одного - це Україна загалом, для іншого – певний регіон України (наприклад Волинь, Полтавщина, Київщина), для третього – це просто населений пункт, де він проживає, чи народився, для ще когось просто будинок, який дорогий і близький його серцю.
Мені згадуються слова Дмитра Павличка із вірша «Два кольори»:
«Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги».
І справді наше життя складається по різному. Ще коли ми маленькі і коли ходимо до школи, то ми вдома. І нам чомусь якнайшвидше хочеться стати дорослими і піти в широкий світ – поїхати десь далеко, н ... Читати далі »

Одного разу в церкві я почула чудову пісню, яка розповідала про одного чоловіка, який все постійно говорив «Слава Богу за все... слава Богу за сум і за радість».
Мені глибоко запали в душу ці слова. І справді вони мають глибокий зміст...
Ми рідко задумуємося над тим, що з нами відбувається в житті. Зазвичай ми пливемо за течією. Але в житті трапляються різні ситуації. Ми переживаємо хвилини радості і горя. Протягом нашого життя ми «перебуваємо з Богом». Але як цікаво навіть звернути увагу на те як ми відносимось до Бога у різний час, при різних обставинах.
Коли нам добре, то ми забуваємо про те, що цю радість дав нам Бог, ми не дякуємо Йому – ми собі задоволені, ми щасливі – нам добре, нам тоді Бог не потрібен. У ньому немає сенсу, адже у нас все є і ми нічого ніби не потребуємо, а навпаки ми літаємо від щастя і намагаємося відлетіти і від Нього самого.
Коли нам погано, то ми раптово згадуємо про Бога, чомусь так навіть дивно, сумно і дуже боляче. Тому що ми ... Читати далі »

Дуже важливо, що ми говоримо на цю тему саме зараз, коли в церквах почали відкривати Тріодь. Ці дні знаменні. В день, коли міняються, стають іншими декорації церковного року. Коли ми готуємося вступити в самий довгий і найбільш величний його період — Великий піст.

Дійсно, Тріодь відкриває нам двері, що веде прямо на Небеса. Радісна ця Тріодь немов благодатне поле, де годує нас  Сам Христос, і де Він Сам годує Своїх духовних чад.

Як співає ... Читати далі »

   Літургію Ранішосвячених Дарів без перебільшення можна назвати духовною вершиною великопісного богослужіння. Живе, реальне відчуття єдності Церкви Земної й Церкви Небесної, переживання християнина за цією службою, породжує неоціненний досвід містичного прилучення до вічності, стає ще одним щаблем на шляху сходження в Небесний Єрусалим.

 На жаль, для багатьох християн, що живуть в світі, ця літургія майже невідома. Відбувається вона в будні, робочі дні, і нерідко — в напівпорожньому храмі. В неділю храм знову наповниться парафіянами, але буде відбуватися вже не великопісне, а недільне богослужіння. Тим часом, Ранішосвячена літургія займає особливе місце в річнім богослужбовім колі, яке необхідно з ... Читати далі »

  Є привабливі
простотою слова про те, як уникнути строгого й неминучого Суду Божого. Знають
їх багато, в тому числі й ті, для кого читання й слухання Євангелія не є
головним заняттям життя. От ці слова: «Не суди, і не будеш судимий». Або — те
 ж: «Яким судом судите, судитимуть і вас; якою міркою міряєте, відміряють вам». Зміст другого слова дорівнює змісту першого, оскільки якщо ти відмовився від 
строгості відносно чужих гріхів, то  чи смієш сподіватися на милість до себе з боку Бога.

 Простота  Євангелія не скасовує його глибини й складності. По-перше, ми не маємо права плутати добро й зло ... Читати далі »