Храм Святої Анни
На цьому камені Я збудую Церкву Мою,
і врата пекла не здолають її. (Матф.16:18)
Welcome to our website
9 травня – День перемоги!

А почалося все за тиждень до свята. Нам повідомили що ми не повинні служити панахиди за наших дідів, що вибороли нам право на життя тут в Україні. Мабуть ми приїхали з Австралії, бо там не було війни.  То чому б нам тоді молитись? Але ж ми живемо  в нашій Україні, на яку одну з перших став чобіт німецького воїна, щоб захопити її.

Нас ділять на наших і не наших. Говорять що ми націоналісти. Якщо я розмовляю на своїй рідній українській мові, молюсь Богу на тій мові, що дав мені Господь – теж на українській, та не цураюсь наших звичаїв і їм українське сало. То під цю риску можна підставити всіх хто живе тут.  Але разом з тим я поважаю всіх хто живе на нашій землі  і говорить на своїй мові. Славить Бога так, як навчили його батьки. І ми невинні, що родились тут на Україні. Родився б в Канаді чи в Іспанії , то були б  патріотом цих держав.

Не ходжу я на кладовище під червоним прапором, як йшли внуки тих хто загнав стільки людей під ці гранітні плити, які скоро розсиплються під вагою гріхів, тільки наших гріхів.  Бо не знаємо історії, спотворюємо її, прикриваючись власним безглуздям.

 Запитань є багато. Чому стоїмо там де гарно,  а не там де лежать тіла тих воїнів -  бо могила стара! Але правда одна. Господь один, і віра одна,тільки на різних мовах ми підносимо молитви Йому. І що хотіли показати нам коли вичитували молитви за упокій на старослов’янській мові. Що ті які лежать в могилі більш досвідчені в розумінні її. Вони у Бога, і потребують палких молитов, нашої любові, щоб Господь бачачи наші серця палаючі любов’ю, та подякую за їхню жертву яка не вкладається в нашому розумінні. Хто хоче спасти свою душу,той має її згубити. Це подвиг їхнього життя.

Святе письмо говорить «Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!» (1Кор.14:9)  чи не був той вітер в серцях наших. Як той сатана що вибрав все дороге і впустив пустоту. 

В такі священні дні треба єднатися всім під загальною молитвою православним і католикам, харизматам та баптистам, юдеям та мусульманам. Господь один і всі ці люди які поклали своє життя за нас - разом у Бога перебувають. Бо в єдиній братській могилі всі рівні перед Ним.

Благослови Господи нашу богомудру  владу ,військо та наш нарід - вбережи нас від війни розрухи , голоду. Щоб батьки бачили як ростуть їхні діти.  Амінь.

Total comments: 1

1 Елізабет   (22.05.2012 18:08) Спам
Напевне, отче, проблема в нас самих - в нашій свідомості. Ми не бажаємо щось зрозуміти, у чомусь розібратися, до чогось прагнути.Краще ж іти за загалом - так як всі, бо так правильно. Сказали, що Українська Церква погана, і люди як стадо овець відсахнулося від своєї Церкви. Тому що у ролі пастуха не Бог, а чергова політична постать. Ми боїмося вийти з червоно-чорними і синьо-жовтими прапорами, бо чуємо звідусіль осуд, це впливає на нашу репутацію... Але перед ким? Перед людьми, які приходять і відходять. Ми не повинні працювати на авторитет, ми повинні дбати про душу. А слава - це вже гординя. А гординя - це гріх...
Нас називають фашистами, нацистами, бандерівцями і т.д., але це не міняє суті справи. Ми знаємо своє призначення на цій землі, і ми далі повинні служити Богу і неньці-Україні, а політику лишити нашим можновладцям, яким і так недовго лишилося царювати. Бо буде Божий Суд для кожного, але ще може бути і мирський, і не завжди гуманний, якби їхня недоторканність того не диктувала.
І треба вже починати ламати стереотипи, і нарешті відкрити очі, і побачити, де правда, а де брехня. Надіємось на Божу допомогу, бо все по волі Його!
Only registered users can add comments.
[ Registration | Login ]