Де ви, лицарі, князі й гетьмани?
Чому ж це зброя ваша не дзвенить?
Чому ж ви голосу стального не проявите,
Щоб хоча б ним Вкраїну рідну захистить?!

Не вірю, що в боях погинули ви всі
І нащадків гідних Вкраїні не лишили.
Не вірю, що Колима, Сибір і Соловки
Ваш славний рід призупинили..!

Бо ж не могли кати вирвати душі
Із землі, споконвіків святої, -
Вони її рясно скропили вашою кров'ю,
А з крові предків завжди родяться Герої!

(Р. В.)