Р.В. присвячується... 

Вона сміялась щиро, від душі,
І очі сповненими були щастя,
Хоч за вікном шуміли грозові дощі,
Здавалось не торкнеться це її нізащо.

Дивилася вперед поглядом сміливим,
Таким упертим, сильним – не мрійливим.
В душі ідея волі палала незгасимо,
І кликала до боротьби щодня, щогодини.

Така відважна і завзята галичанка –
Справжня донька Вкраїнської землі.
На ній прекрасна уквітчана вишиванка.
І сама чудова як раннє сонце навесні…

Не ображайте українку!
Віддячить так, що й внуки не позбавляться від бід.
Цінуйте й поважайте працю жінки,
Тоді у злагоді й мирі будете жити повік!