Явлення Христа.
Кожний
християнин, у якій би епосі він не жив, перебуває в живім спілкуванні із
Христом. Однак в багатьох святих існував ще й особливий, безпосередній досвід Богоспілкування.
У життєписі деяких з них розповідається про явлення їм Христа, про те, що вони віч-на-віч
розмовляли з Господом. Як же Церква ставиться до цього? Невже вона схвалює на
віру абсолютно всі розповіді про подібні явлення Христа? А якщо ні, за якими
критеріями оцінюється істинність того або іншого явлення?
Не всякому вір
До будь-якої
інформації про явлення Христа Церква ставиться обережно, пам'ятаючи слова
апостола Павла, що "сам сатана приймає вид Ангела світла" ( 2-е
Послання до Коринфянам, глава 11, вірш 14). Гарний приклад – житіє святителя
Микити, єпископа Новгородського. Будучи ще зовсім молодим ченцем, він не
послухався поради свого духівника й, палко бажаючи побачити Христа, всамітнився
в затворі. Тут у світлому образі йому з'явився сатана, якому Микита поклонився,
прийнявши за Спасителя. Спокушений затворник перестав зовсім молитися й, бачачи
біса, що постійно молиться, радів, що ангел молиться за нього; сам же тільки й
робив, що старанно читав книги й повчав прихожих до нього, а часом пророчив. Тільки
завдяки молитвам духівника чернець зміг з часом прийти в себе, повернутися до
Христа й в обитель, ставши в майбутньому єпископом Новгородським і одним із шанованих
святих Православної Церкви.
Гідне недостоинство
Спаситель
являється людям, які служили Йому всім
своїм життям, але при цьому щиро вважали себе невартими цих явлень. Наприклад,
преподобний Паїсий, більш сімдесяти років провівший в єгипетській пустелі й один
з деяких людей, названих Церквою "Великими", під час явлення Спасителя
вимовив: "Христе Спасе, я раб Твій, і за що Ти, Владика, являєш настільки
велику милість, що тепер Сам зволив спуститися до мого недостоинства?" Не
загордився Паїсий і коли Христос вимовив пророцтво: " чи Бачиш пустелю цю
-- як вона велика й широка? Заради тебе я наповню її постниками, які будуть
прославляти ім'я Моє".
Зміст Одкровення
Зміст Одкровення,
яке людина одержує з вуст Христа – найголовніше, на що звертає увагу Церква,
коли чує про те або інше явлення. У цьому християни керуються словами апостола
Павла: " Якби навіть ми або Ангел з неба став благовістити вам не те, що
ми благовістили вам, так буде анафема" (Послання до Галатам, розділ 1,
вірш 8). Тому якщо одкровення суперечить Євангелію й навчанню Церкви, якщо людина
заявляє, що вона одержала "третій завіт", точну дату кінця світу й
таке інше, виходить, людині з'явився не Христос, а сатана у вигляді Ангела світла....
Христос - поруч
В Євангелії
червоною ниткою проходить думка, що любов до Христа повинна виявлятися,
насамперед, через любов до близького. Та ж думка зустрічається в життєписі
багатьох святих, наприклад, у житті прадавнього святого – преподобного Псоя. Христос
являвся йому чотирнадцять раз. Одного разу учні попросили показати їм Христа. Псой
встав на молитву й одержав одкровення піднятися разом з ними на гору, де й
обіцяв з'явитися Господь. Молоді учні втекли вперед Преподобного й по дорозі
зустріли старого каліку. Довідавшись, куди вони йдуть, він попросився з ними,
але одержав відмову з мотивуванням, що він недостойний бачити Христа. Псой, йшовши
слідом, пошкодував старого, підняв його на плечі й поніс на гору. Підходячи до
вершини, учні побачили, що їх вчитель несе на плечах Самого Христа... Коли ж
преподобний Псой підійшов зовсім близько до учнів, Господь став невидимий. На
запитання учнів, де Преподобний зустрів Христа, той відповів: "Не на горі Його
треба шукати, а в близькому своєму”.
Де можна
зустрітися із Христом
В явлення Христа святим сконцентрований увесь досвід і
реальність присутності Христа у Своїй Церкві. Однак, як це ні парадоксально,
зустрітися з Ним можна завжди – в "своєму близькому”. А доторкнутися до Нього
можна щодня. Це відбувається на головнім християнськім богослужінні – Літургії
– коли священик виходить до людей з Тілом і Кров'ю воскреслого Христа…