Осінній холодний дощ
Тече по закам’янілому обличчю -
Цей світ жорстокий наскрізь уже промок,
Брутальністю повністю знищений.

Похмуре, сіре небо цьому доказ,
Де подівся той небесний розпис?
Який маску радості наносить
І сум разом з вітром вдалину відносить.

Наші люди чомусь звикли
Завжди довіряти брехливим цифрам,
І що з цієї звички вийшло? –
Накликали на себе кару навіки.