По закінченню школи людина вперше приймає відповідальне рішення з довгочасними наслідками, іноді й несамостійно, але відповідальність за схвалене рішення він буде нести сам.
У шкільні роки людина трохи довідається про свої властивості й здатності, це основа для вибору. Зустрічаються випускники школи, що мають тверде переконання в тому, чого вони прагнуть у житті і яким шляхом підуть. Навіть у цьому випадку не перешкодить ще раз все обговорити й зрозуміти волю Божу. Святитель Інокентій, митрополит Московський, апостол Сибіру й Америки (1797-1879 г.г.) пише у своїх спогадах: «В 1823 році Іркутський єпископ Михайло одержав приписання від Святійшого Синоду послати священика на острів Уналашка (Алеутські острови). Ніхто з духівництва їхати не праг. (Не будемо засуджувати, Уналашка – не їх Хрест!) Тоді вибір припав на один з випускників Іркутської семінарії, але той завзято відмовлявся, посилаючись на вагомі причини.
Бажання їхати на острів Уналашка виникло в майбутнього святителя Інокентія (в 1823 році – священик Іоанн). Виникло раптом і зненацька для нього самого, про що з подивом і пише святитель у своїй книзі, тому, що такого бажання не було в нього взагалі. З погляду кар'єри Уналашка – безперспективна. Іркутськ – велике, зручне для проживання місто, а Сибір і Уналашка – це тисячі невпорядкованих верст, та й ті на собаках у холоднечу.
Але із Сибіру святитель Інокентій поставляється на Московську кафедру, а священик, що відмовився їхати на Алеутські острови, погано закінчує своє життя.
Вважаю, що правильному вибір шляху, або завжди або майже завжди буде супроводжувати й особисте бажання по такому йти. Буває, людина основує своє рішення на престижності або матеріальній вигоді – це неправильно. За грішми не потрібно ганятися – самі прийдуть. Або не прийдуть, скільки не ганяйся. «Поспішає до багатства заздрісна людина, і не думає, що вбогість осягне його» (Притч. 28:22). Правильно от так: «Убогості й багатства не давай мені» (Притч. 30:8).
Є особливі шляхи: чернець, воїн, вчитель, лікар – усі правильні, благодатні, але для вибраних: «Не всі вміщають слово це, але кому дано» (Мф. 19:11). Легких шляхів у житті НЕМАЄ! Наприклад, бомж. Так, ніде не працює, так, нікому нічим не зобов'язаний – вільний; але скільки праці потрібно покласти: обійти й обшарити безліч гнидників, зібрати «товар», доставити до пункту реалізації (піддаючи себе й свої скарби небезпеки від своїх колег) успішно одержати винагороду й, цілком можливо, відразу винагороду втратити. І все це – у мороз, голодному, випробовуючи непереборну СПРАГУ до спиртного.
Є шляхи неправильні – тупікові: грабіж, злодійство, вимагання, нажива за рахунок інших, насильство, обман, наркотики, пияцтво, проституція, дармоїдство, ледарство –всі надважкі. Пленивши їх гаданою привабливістю, бажаного не досягнеться, придбає пекло у своїй душі ще при житті й вічну погибель. На цих шляхах щастя не живе.
Питання: яка освіта сама- найкраща? Відповідь: немає такої. Кожному своє.
Минуле- 1986 року. Однокласник, який закінчив професійно-технічне училище, має дружину, двухкімнатну квартиру, гарну зарплату, говорить своєму однокласникові з вищою технічною освітою (нічого з перерахованого, що не має): «От закінчив би училище, зараз у тебе був би вже п'ятий розряд!».
***
По-різному люди починають доросле життя. Самий раціональний шлях не обов'язково прямий і короткий, будуть відхилення, повороти, рух назад і по колу. Хтось після школи йде працювати, а через кілька років отримує освіту, очно або заочно. Можна спочатку закінчити училище, потім інститут; робоча спеціальність придасться й досвід гарний. Чимало людей, що одержали вищу освіту заочно в 30-40 років і пізніше. Або в ці ж роки – другу освіту, часом по іншому профілю.
При виборі потрібно враховувати місцеві умови й свої можливості, у тому числі фінансові. Немає необхідності створювати при навчанні для себе непереборні труднощі. Дуже просте міркування: якщо можливостей для якогось вибору немає або майже ні, те це не твій шлях. Не засмучуйся, це не твій шлях, твій шлях не гірший.
Обов'язково розглянути кілька варіантів, радитися з людьми. Подумати, де будемо працювати після закінчення навчального закладу, не чи знадобиться зміна місця проживання? Краще не вибирати спеціальність престижну й високооплачувану, що має тепер надлишок фахівців. Наприклад, бухгалтери і юристи.
Є спеціальності й види діяльності, які суспільна думка визначає як кращі, престижні, але зайняті ними щасливі не більш інших. « Навчи мене, Господи, шляхів Твоїм, і настав мене на шлях правди» (Пс. 26:11).