Літургія Ранішосвячених дарів.
Літургію Ранішосвячених
Дарів без перебільшення можна назвати духовною вершиною великопісного
богослужіння. Живе, реальне відчуття єдності Церкви Земної й Церкви Небесної, переживання
християнина за цією службою, породжує неоціненний досвід містичного прилучення
до вічності, стає ще одним щаблем на шляху сходження в Небесний Єрусалим.
На жаль, для
багатьох християн, що живуть в світі, ця літургія майже невідома. Відбувається
вона в будні, робочі дні, і нерідко — в напівпорожньому храмі. В неділю храм
знову наповниться парафіянами, але буде відбуватися вже не великопісне, а
недільне богослужіння. Тим часом, Ранішосвячена літургія займає особливе місце
в річнім богослужбовім колі, яке необхідно знати й в якім необхідно брати участь
кожному Християнові. Великий піст — час покаяння, розпачу за свої гріхи, самозаглиблення
й духовного подвигу заради очищення душі. У будні дні Святого посту, від
понеділка до п'ятниці, церковний Статут забороняє здійснення Євхаристії, крім
свята Благовіщеня Пресвятої Богородиці. Із чим це пов'язане? Євхаристія, яка
відбувається на Божественній літургії,- це завжди свято, торжество Церкви й
радість подяки (слово Євхаристія переводиться із грецького як подяка), це явище
Самого Христа й доказ Його воскресіння. Як же сполучити святкову літургію з
великопісним покаянним плачем про гріхи? У період посту Свята Церква встановила
робити Божественну літургію тільки в суботу та неділю, коли піст небагато
послабляється. А для того, щоб не позбавити християн причащання Святих Тайн на цілий
тиждень, щоб зміцнити їх у духовному подвигу посту, Статут пропонує робити особливе чинопослідування, назване
літургією Ранішосвячених дарів. Великопісне богослужіння й протяжливий спів,
з'єднаний з можливістю долучитися «Небесного Хліба», народжує в христия́ни́нові
радісний сум — це особливий духовний настрій, у якім гармонійно сполучаються
покаянний плач і світле сподівання на милосердя Боже.
Складачем чину Ранішосвяченої
літургії вважають святителя Григорія Двоєслова, папу Римського. Точніше, з його
іменем зв'язане введення цього чину в Західній Церкві, у той час як на православному
Сході ця літургія була вже повсюдно поширена. Однак сьогодні на католицькому
Заході цей чин відбувається лише раз у році — у Велику П’ятницю, саме тоді,
коли Статут забороняє взагалі здійснення якої б то не було літургії.
Літургія Ранішосвячених
Дарів — це прадавнє вечірнє богослужіння (так припускає Статут) середи й п’ятниці.
Час доби, визначений Статутом для цієї служби, обумовлене тим, що в середу та в
п'ятницю Великого посту вживання їжі пропонується тільки після заходу сонця.
Тому й Божественна Трапеза подається на вечірньому богослужінні. До вечерні
додається особливий чин причастя Христових Тайн, які були освячені напередодні,
за повною недільною літургією. Звідси й відбувається назва — Раніш освячена.
Богослужіння відбувається з особливим благоговінням, страхом Божим і трепетом —
адже на престолі у вівтарі перебувають вже освячені Дари — Тіло й Кров Спасителя,
тобто Сам Господь, що втілився й принісши Себе в жертву за наші гріхи.
Протягом століть чин
Ранішосвяченої літургії розвивався й змінювався. В його основі лежить практика
домашнього само причащання християн перших століть і прадавніх пустельників,
аскетів-пустельників. Самопричащання мирян було поширено в Церкві не тільки в
апостольські часи й період гонінь. В IV столітті святитель Василь Великий
заохочує благочестивих християн мати у своїх будинках запасні Дари для
щоденного причащання. Згодом ця практика не тільки пішла в минуле, але й була
заборонена, однак її сліди ми і бачимо в нашому літургічному житті — у причащанні раніш
освяченими Святими Дарами.
Сучасне чино
слідування Ранішосвяченої літургії складається із трьох частин, джерела яких
ідуть у стародавність: це оголошення (повчання до прийняття Святого
Водохрещення), вечерня, й властиво, причащання з підготовкою до нього. І хоча в
цьому богослужінні (у другій його половині) ми знаходимо деякі елементи
літургії, самої літургії не відбувається, тому що відсутній її центр — Евхаристійний
канон.
Причащання мирян
має одну особливість: за літургією Раніш освячених Дарів не причащають грудних
дітей, які не здатні ще сприймати тверду їжу. Це викликане наступною
обставиною. Якщо на повній літургії новонароджених дітей причащають краплею
Крові, то на літургії Ранішосвяченій в чаші перебуває не Кров, а благословенне
вино, що служить для зручності прийняття Святих Тайн мирянами. Божественна
Кров, котрою був напоєний Агнець до занурення його в чашу, з'єднана з Тілом
Христовим нероздільним образом, тому не може бути пре подана дітям окремо від
Тіла.
Причастившись Святих
Христових Тайн і подякувавши Господу, що вірують розходяться по будинках для
продовження постового подвигу.
Неможливо робити
великопісну мандрівку, не осмисливши його мети й змісту. Ігноруючи ж
богослужіння буденних днів Святого посту, а особливо — літургії Ранішосвячених Дарів,
ми лишаєм себе не тільки прилучення до краси й глибині церковної молитви, але й
того, що надає нашому посту зміст і перетворює його з посту гастрономічного в піст
дійсний — духовний і «благо угодний Богу».