Все-таки щось не так – думала я собі, смакуючи морозивом. Найперше це морозиво: я взагалі його не люблю, от не сприймаю і все. Я з дитинства так була привчена – у мене в сім’ї морозиво любить лише тато. А чого ж я його їм? А от щось мені так захотілося – таке буває. А то всі навкруги дивуються: як? Ти не любиш морозива? Це ніби щось таке незвичайне, і я стаю схожа на якусь позаземну істоту.. Аж стає смішно. Та от і думаю - з’їм на зло всім!
Така цікава психологія – намагання бути такою як усі, сірою масою, без власних поглядів, без вміння доказати свою позицію. Щось мене вже понесло… Ну це вже навіть не дивно – по дві пари філософії третій день підряд – ще й не таке заспіваєш. І справді нащо стільки тієї мудрої науки? Але ні, я не правильно висловилася, це не наука – це життя. І придумав же хтось таке – не було йому чого робити, сидів, сидів і тут йому такий інсайт. Як сказав Мараб Мамардашвіллі «Бути філософом – це доля». Я би сказала простіше – це діагноз.
Але хто мені винен? Я сама вибрала такий шлях. Як сказала Ліна Костенко у своїй поезії «Доля»:
«Я вибрала долю собі сама,
І що зі мною не станеться, -
У мене жодних претензій нема
До Долі – моєї обраниці».
А мені ще ж казали: «Філософія – це дуже важко, ти добре подумай, а тоді вже роби висновки». А мені ж море по коліна! Я ж буду навчатися на релігієзнавстві, а не на філософії. Ага – от на тобі! Після чотирьох років навчання я виходжу викладачем філософських дисциплін, а вже аж після магістратури викладачем релігієзнавчих дисциплін.
Якби мені хтось буквально чотири роки тому сказав, що я буду навчатися саме на цьому факультеті – я б тоді від душі посміялася. Але Бог напевне найкраще знає, що мені потрібно, і тому Він розпорядився саме так, і я Йому за це безмежно вдячна.
Я підняла очі догори… Яке гарно небо! Таке блакитне з білими хмаринками, які схожі на пір’їнки. Це так мило.. В мене аж піднявся настрій. Повіяло осінньою прохолодою – стало так легко дихати…
І тут мені прийшло в голову: а може мені знайти другу половинку? І я засміялася – ну та певно, я ж феміністка, а особам протилежної статі подобається, коли вони мають верховенство над дівчиною. Тому тут щось не грає. Хоча… Треба над цим подумати, і я почала вимальовувати в уяві свій ідеал...

P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів.