О, Матінко Божа, до тебе звертаюсь!
Навчи мене молитись – Тебе я благаю,
Скажи як уміти страждати й любити,
І по заповідях Сина Твого жити?

Бо я знаю, що Ти заступниця роду людського,
І не байдужа до всього мирського,
Ти просиш помилування нам у Сина Божого,
І захищаєш нас грішних від усього злого.

Ти натерпілась за життя – тобі було не солодко,
Бо важко свою любу Дитину на смерть проводжати,
І було на душі так болісно-болісно,
Та Його Воскресіння Ти вічність готова була чекати.

Ти є Матір’ю всього зневіреного людства,
І рятівницею нашого немічного єства –
Ти всіх нас хочеш до Бога навернути,
І є Твоя ця місія досить непроста.

Твої очі на іконі виблискують сльозами радості,
Коли ми звертаємось з подякою до Спасителя-Христа,
І грізними стають, коли від Нього відрікаємось,
І закликають, щоб ми у своїх гріхах розкаялись.

Прийми під свій покров нас люба Матінко! -
До Тебе щиро нині прибігаємо,
Ми Тебе піснею восхвалимо дзвінкою,
І перед Твоїм образом навколішки вклякаємо…