Напередодні посту
З сьомого березня розпочинається великий піст, який буде тривати до 24 квітня - до Воскресіння Христового. Навколо нього завжди розгоряється ажіотаж.
На ньому заробляють немало представники харчової промисловості, адже на прилавках відразу з’являється «пісна» продукція: різноманітні солодощі, майонези і т.д. Але лише дехто помічає те, що цей продукт вчора був звичайним, а сьогодні просто помістили його в іншу упаковку з написом «Для посту», а ми наївні сліпо віримо.
От спробуйте зупинити прохожого на вулиці і запитати в нього з чим в нього асоціюється Великий піст і що для нього він означає. І більшість скаже, що цей піст досить гарна можливість схуднути, бо треба утримуватися в їжі ну і можна піти посповідатися, бо так ніби всі роблять...
Я завжди обурююся таким стереотипом! СХАМЕНІТЬСЯ люди добрі! У що ми перетворюємо підготовку до зустрічі одного з найважливіших християнських свят?
Це дорога болю Спасителя нашого Ісуса Христа – Він страждав за нас, своєю кров’ю омив гріхи наші, нас визволив від загибелі. А ми собі так легковажно це все сприймаємо!
Так, є такі люди, які досить так скурпульозно ставляться до посту в значенні відмови від деяких продуктів харчування і не дай Боже щось спожити не те! То ж гріх! Так, але ми забуваємо знову ж таки ДУШУ, а піклуємося про тіло. Адже як говорить народна приказка: «Головне не те, що у вуста, а що з вуст». І справді ми можемо водночас із постом «фізичним» обговорювати інших, робити на зло, показувати свій егоїзм. І що найстрашніше - думаємо, що це так має бути, адже ми ж «постимо»!
Але мене найбільше вражають «черги» сповідників у храмах! Невже це один єдиний час у році, коли можна посповідатися? А що кожну неділі храми зачинені на величезні замки???? Для декого вони і справді закриті. Чи ми думаємо, що якщо ми покаємося у гріхах саме тоді, то нас Бог якось по особливому відпустить гріхи? Недаремно кажуть «Все, що не прийде, то паску святять». Так це ж те саме – зайдеш під час Великого посту у храм і дуже багато людей, а після Воскресіння як повимирали всі і храми пустують!
Дорогі браття і сестри во Христі! Ви не подумайте, що я взялася за критику із-за неповаги чи ще із-за якихось меркантильних інтересів. Просто я хочу закликати Вас до роздумів під час цього посту. Задуматися про те, що пережив наш Спаситель – постаратися співстраждати разом з ним. Також намагаймося бути смиренними, забути про свій егоїзм, допомагати ближнім або навіть незнайомим людям, якщо не матеріально чи фізично то хоча би морально. Постараймося побути наодинці з собою, у тиші, задуматися над своїм життям, своїм вчинками, що можливо потрібно змінити. Спробувати зблизитися з Богом, відчути Його, зрозуміти, перебороти свою гріховність...
І тоді з чистим серцем і совістю ми зможемо зустріти світле Воскресіння Христове, яке принесе в нашу душу радість із-зі надії на нове життя, подароване нам Богом.
На ньому заробляють немало представники харчової промисловості, адже на прилавках відразу з’являється «пісна» продукція: різноманітні солодощі, майонези і т.д. Але лише дехто помічає те, що цей продукт вчора був звичайним, а сьогодні просто помістили його в іншу упаковку з написом «Для посту», а ми наївні сліпо віримо.
От спробуйте зупинити прохожого на вулиці і запитати в нього з чим в нього асоціюється Великий піст і що для нього він означає. І більшість скаже, що цей піст досить гарна можливість схуднути, бо треба утримуватися в їжі ну і можна піти посповідатися, бо так ніби всі роблять...
Я завжди обурююся таким стереотипом! СХАМЕНІТЬСЯ люди добрі! У що ми перетворюємо підготовку до зустрічі одного з найважливіших християнських свят?
Це дорога болю Спасителя нашого Ісуса Христа – Він страждав за нас, своєю кров’ю омив гріхи наші, нас визволив від загибелі. А ми собі так легковажно це все сприймаємо!
Так, є такі люди, які досить так скурпульозно ставляться до посту в значенні відмови від деяких продуктів харчування і не дай Боже щось спожити не те! То ж гріх! Так, але ми забуваємо знову ж таки ДУШУ, а піклуємося про тіло. Адже як говорить народна приказка: «Головне не те, що у вуста, а що з вуст». І справді ми можемо водночас із постом «фізичним» обговорювати інших, робити на зло, показувати свій егоїзм. І що найстрашніше - думаємо, що це так має бути, адже ми ж «постимо»!
Але мене найбільше вражають «черги» сповідників у храмах! Невже це один єдиний час у році, коли можна посповідатися? А що кожну неділі храми зачинені на величезні замки???? Для декого вони і справді закриті. Чи ми думаємо, що якщо ми покаємося у гріхах саме тоді, то нас Бог якось по особливому відпустить гріхи? Недаремно кажуть «Все, що не прийде, то паску святять». Так це ж те саме – зайдеш під час Великого посту у храм і дуже багато людей, а після Воскресіння як повимирали всі і храми пустують!
Дорогі браття і сестри во Христі! Ви не подумайте, що я взялася за критику із-за неповаги чи ще із-за якихось меркантильних інтересів. Просто я хочу закликати Вас до роздумів під час цього посту. Задуматися про те, що пережив наш Спаситель – постаратися співстраждати разом з ним. Також намагаймося бути смиренними, забути про свій егоїзм, допомагати ближнім або навіть незнайомим людям, якщо не матеріально чи фізично то хоча би морально. Постараймося побути наодинці з собою, у тиші, задуматися над своїм життям, своїм вчинками, що можливо потрібно змінити. Спробувати зблизитися з Богом, відчути Його, зрозуміти, перебороти свою гріховність...
І тоді з чистим серцем і совістю ми зможемо зустріти світле Воскресіння Христове, яке принесе в нашу душу радість із-зі надії на нове життя, подароване нам Богом.
