Віє сумом від прийдешньої осені,
Віє холодом від майбутньої зими,
Чи Вам не здається, що вже досить
Лиш просто називатися людьми?

Навкруги тільки втрати,
Як важко їх переживати,
Бо кожному прийдеться помирати,
І тоді настане час справедливої відплати…

Хоч до зими ще так далеко,
Та вже летять у вирій лелеки,
Хоч і не буде такої жахливої спеки,
Та все одно ми не зможемо говорити відверто.