«Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі моєї…»

                                                                                                                                                 (Пс.68:1-2) 

           Р.В. присвячується

Я за неї так переживаю,
А чому, сама не знаю –
Її душу немов свою відчуваю,
І майбутнє наперед передбачаю.

Її очі наповненні сумом –
І невідомо який дарунок
Пришле їй лукава доля,
Швидше не їй, а народу.

Не сумуй – все буде добре –
Ти ж у мене така хоробра.
Даремна ця твоя пересторога,
Коли щастя вже стукає в ворота.