«Ти, що живеш під Всевишнього покровом,
що у Всесильного тíні пробуваєш!..»

В нас на церкві гніздяться величаві лелеки,
А, може, і справді наше щастя не так же й далеко?
Хоча б шматочок цієї дивовижі із теплих країв вони принесли,
Тоді б не знали ні бід, ні страждань, ні напастей ми.

Але і так вони нас бережуть від усього лихого –
Від людського ока заздрісного й злого,
І від усяких негараздів ці птахи оберігають,
І від Бога за це щиру подяку приймають.

Бо ми ж не слуги сатани,
А діти Бога святого.
І тому просимо у Нього щиро ми
Щоб не допустив Він нас до напасті через ворога лютОго.