Я подарувала б тобі небо,
Якби міг його тримати,
Я подарувала б тобі зорі,
Якби міг ти їх дістати.

Я подарувала ту росинку,
І м’якесеньку травинку,
Бо немає кращого дарунку,
Який з любов’ю вручений душею.

Ну що ж – лишуся я сама з красою,
Але тоді вже не з тобою,
Бо весь світ пройнятий любов’ю,
Хоча маленькою, зате чесною…