Храм Святої Анни
На цьому камені Я збудую Церкву Мою,
і врата пекла не здолають її. (Матф.16:18)
Welcome to our website
Подих весни
Вийшовши на поріг будинку, я відчула дивний аромат. Він запаморочував голову і розходився по всьому тілу. Ставало так приємно і прибувало життєдайної сили.
Це ж весна! Вона ніжними кроками ступає по нашій землі. Ще такими несміливими, але вже справжніми. Від її гарного голосу розпускаються дерева; від її лагідного подиху з’являється тепленький вітерець який приємно лоскоче і щось шепоче на вушко прохожим; від її добрих і радісних очей тане сніг; від її ласкавих рук із землі прокльовуються перші травинки; від її щасливої посмішки все розквітає і набирається сил... Вона як добра чарівниця, яка пробуджує зі сну все живе і дає йому силу рости і розвиватися.
Як приємно пройтися у гарну весняну днину! Вдихнути цього чудодійного повітря, помріяти, побудувати плани на майбутнє і подумати над їх здійсненням...
Весна – це пора пробудження, пора нових думок, ідей. Здається, що ти ідеш і така приємна млість розпливається по твоєму тілу, прибуває сил, твоє тіло стає легшим, вільнішим і ніби зараз таки і полетиш і небесну вись... Піднявши очі на небо я була зачарована – таке високе, безкрає і блакитне-блакитне – дивишся і тонеш в його обіймах..
На дорогах ще де-не-де лежать останні клаптики снігу, загублені холодною зимою, яка тікаючи загубила їх. А скрізь чути дзюркотіння струмочків води, які біжать по дорогах і ніби перемовляються один з одним.
Ох, ця весна! Запаморочує вона голову п’янкими ароматами, гарною погодою. У цю пору відроджуються почуття – хочеться кохати, кохати, кохати до нестями...
Але не забуваймо про розум і про обережність... Але яка тут обережність – просто насолоджуймося і витаймо далеко над землею від божевільного щастя!
Total comments: 1

1 lymir   (13.03.2011 20:59) Спам
Ікос З
Який Ти прекрасний у торжестві весни, коли воскресає все творіння і на тисячі ладів радісно взиває до Тебе: Ти - джерело життя, Ти - переможець смерті! При світлі місяця, коли щебече соловейко, стоять долини і ліси у своїх білосніжних підвінечних вбраннях. Вся земля - невіста Твоя, вона чекає Нетлінного Нареченого. Якщо траву Ти так зодягаєш, то якже ж нас преобразиш у майбутньому віці воскресіння, як просвітяться наші тіла, як засяють душі! Тож з радістю співаємо: Слава Тобі, що вивів з темноти землі різноманітність забарвлення, смаку і аромату; Слава Тобі, за привітність і ласку всієї природи; Слава Тобі, що оточуєш нас тисячами Твоїх сотворінь; Слава Тобі, за глибину Твого розуму, зазначеного у всьому світі; Слава Тобі, за ласку віри у наших серцях; Слава Тобі, я благоговійно цілую сліди незримої Твоєї стопи; Слава Тобі, що засвітив переді мною яскраве світло життя вічного; Слава Тобі, за надію безсмертної ідеальної краси. Слава Тобі, Боже, на віки! З Акафiсту подячного “Слава Богу за все”
Only registered users can add comments.
[ Registration | Login ]