«Ти поклав перед Собою беззаконня наші
І таємне наше перед світлом лиця Твого»
(Пс.89:7)

Ваша підлість вижила на моїй доброті,
І очі Ваші далеко не святі.
Бо немає вже гіршого в житті,
Ніж кивати з посмішкою в бік чужих.

На цьому світі не треба подвигів отих,
Бо Бог є не мертвих, а живих.
І може доведеться ще колись
Бачити душі людські наскрізь.

І поллється з них ота доброта –
До якої Ви не звикли аж ніяк.
А попереду тільки люта пустота,
Яка болить, немов колючий цвях…