Моє знайомство з Роксаною я запам’ятаю, напевне, назавжди. Я поселялася в гуртожиток і побачила дівчину, яка сиділа на півдіконні аудторії. Вона мені відразу чомусь впала у вічі, хоча навколо були десятки незнайомих мені обличь.
Мені потрібен був номер однієї дівчини, і мені сказали, що саме Роксанна його знає. Я підійшла до неї, познайомилася, і отримала необхідну інформацію.
Мені вона видалася скромною дівчиною, старшого віку, розумною не по роках. Але не це її основна характеристика. У неї була особлива родзинка. А я спочатку ніяк не могла її розгадати.
Згодом виявилося, що ми навчатимемося в одній групі, житимемо в сусідніх кімнатах, сидітимемо за однією партою, і що у нас … зовсім різні характери. Але недаремно кажуть, що протилежності притягуються…
Роксана закінчила художній коледж, є художником від Бога. Це найцікавіша сторона її розмоїтої особистості. Наскільки тонко ця дівчина розуміється на мистецтві, як відчуває красу! Вона викладає на полотно свою душу – тут зображені всі її переживання, тільки потрібно вміти їх бачити.
Я була просто замилована ї картинами, здавалося вони говорили, тільки мовою фарб і контрастів.
Крім любові до мистецтва, Роксана мене захоплює своєю національною позицією. Родом з Лемківщини, а саме з Тернопільської області, краю, який увійшов в історію своїми славними борцями за нашу неньку-Україну. Тому і не дивно, що Роксана пішла по лінії свjїх предків. Вона не просто патріотка своєї держави, Роксана націоналістка, до того ж крайня.
Коротенько про крайній націоналізм:
1 . Основним «героєм» і наставником є Є. Коновалець, він найшанованіший серед борців.
2. Десять заповідей націоналіста, яким повинні слідувати самі націоналісти.
3. «»Україна для українців» - винищення всіх неукрїнських (саме так!) національностей. (Особливий акцент на росіян і євреїв – не буду вдавати до їз «кличок»)
Вам не здається, що Ви вже зустрічали щось подібне? Таке враження, ніби дежавю…ТАК! Подібні постулати були і в Гітлера. Але тут нічому дивуватися – Коновалець орієнтувався на Німеччину, адже бачив стрімкий розвиток цієї держави і відповідно успішність такої стратегії. Тому Коновалець певною мірою був диктатором.
(Це такий маленький екскурс, «на хлопський розум» - не судіть строго - я намагалася пояснити доступно)
А тепер щодо мене. Я дотримуюсь ліберально-демократичних поглядів у національному питанні – я не є шовіністкою, не маю нічого проти жодного народу, якщо вони не лізуть у справи нашої держави. Я вважаю, що має право на життя кожна людина, адже це Божий дар. Тому на початках я була обурена позицією своєї подруги і багато дискутувала з нею на різні теми. Адже в нас ще виникають конфлікти на релігійному пдгрунті, але це вже окрема тема…
Але як кажуть: «З ким поведешся, того і наберешся». Під час цих всіх суперечок, доведень в мені прокидається дух крайнього націоналізму. Я починаю готуватис до боротьби. У мені прокинувся воїн, який готовий стати на захист своєї держави. Я від себе звісно такого не очікувала.
Здається нереальним, коли люди з ріхним поглядами на життя так тісно спілкуються. Алев цьому немає нічого страшного, тут все навпаки – ми доповнюємо одна одну, нам добре разом, ми відчуваємо тепло одна одної.
І хоча в мене і не має рідних сестер по крові, але зате я маю сестру по духу, на яку я завжди можу покластися і вона відчуває мою підтримку…

P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів.