«А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували:
Осанна! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє…»
(Мк. 11:9)

«Коли гримлять гармати – музи мовчать» -
Їм ніколи минуле прославлять –
Треба сміливих на війну посилать,
Вічну свободу й омріяну волю їм здобувать.

Вони не будуть співати: «Осанна!»,
Бо в них дар мови знову відібрали –
Нишком так ганебно її вкрали,
І цим самим цілий народ подолали…

І хоч кожному хочеться слави –
За свій подвиг гучної похвали,
Та хтось згадає про свою стареньку маму,
Яка плаче за синочком днями і ночами..