Як мало людині треба для щастя
Щоб її очі блищали теплом,
І щоб обличчя світилося радістю,
І все навколо свідчило лиш про добро.

Просто тепле слово і усмішка щира,
Підтримка у важку для неї мить,
І до неї повертається знову та віра,
І серце вже від болю не щемить.

І тоді вона просто літає у небі від щастя,
Бо знає, що є з ким за це порадіти,
І легко зробити, те, що не вдалося,
Бо двері серця у неї навстіж відкриті.

Робімо добро і усміхаймось частіше,
Якою б тяжкою не була дорога,
І тоді на серці буде веселіше,
І молитвою щирою звернімось до Бога