«Блаженний народ, у якого Бог є Господом, – люди, яких обрав Господь у насліддя Собі» (Пс.32:12)
Як пахнуть сіном ці серпневі ранки! Лукове мій рідний, як я тебе люблю! За твою честь і волю довелося помирати Мої славним предкам у далекому краю.
Мене закликав ти повірити у Бога, Мене навчив любити свій народ. І хоч не знаю я твою майбутню долю, Та все ж вірю, що не покине тебе Господь…
View: 509 / Added by: Елізабет / Date: 17.08.2013 / Comments 0
«Ти єси Бо, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу свою…» (Пс. 76:15)
Молю Тебе, Ісусе, Як завжди щиро – У важкій скорботі нас не залиши. Не дозволь зламати відчайдушну віру, І на добрі звершення Ти нас благослови.
Не дай тирану знищИти наші душі, Не відверни лице Ти від дітей своїх – Почуй важке ридання у мерзенній тиші, Не дай розкидати цей храм святих Твоїх.
View: 508 / Added by: Елізабет / Date: 05.08.2013 / Comments 0
«Зрозумійте ж нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму?» (Пс. 93:8)
Хоч і неправда, що нас немає, Хоч і неправда, що неживі, Та все ж потрохи погибаєм, І губимо душі свої…
Ти зупинись! Поглянь навколо – Скільки людей у нездоланній тій журбі, Ти підійди, розрадь їх добрим словом, То і тобі хтось допоможе у біді.
Навчись любити, розуміти, і прощати, Долать ненависть у важкому дні, Зумій побожно жити, То і легше буде помирати, Одумайся вже зараз! – Не заишайсь на дні.
View: 478 / Added by: Елізабет / Date: 03.08.2013 / Comments 0
«Вони покарають себе своїми ж словами. Всі, хто побачать їх, відійдуть від них» (Пс. 63:9)
Чи є ще сенс у безкінечній боротьбі? Чи вже потонемо у зболеному горі? Бо кожен день, як на війні, Тільки вороги все нові й нові.
А ми для них як непотрібний хлам, І наші душі – небезпечна зброя. А Христос за них життя віддав, Хоч і вбивають Його знову й знову.
Вони пророкують загибель, Що нам ніхто вже не повірить, І ворота до Раю зачинять, А добро об скали заздрощів розІб’.ють…
View: 439 / Added by: Елізабет / Date: 18.07.2013 / Comments 0
«… Ось бо вороги Твої, Господи, ось вороги Твої загинуть, і розсіються всі ті, що чинять беззаконня…» (Пс. 91:10)
Уже не плачу, лиш услід сміюся Моїм запеклим і мерзотним «друзям», Які питають чи опівночі молюся За їхні душі, бо ж із ними не мирюся.
Та я на це не зважу Досить вже обмов, І лукавих їхніх змов Що лиш дияволу на радість.
Не Вам судити про мої печалі Не Вашим розумом дано мені життя, Та я боротимусь й надалі За спокій біля Вашого вікна…
View: 461 / Added by: Елізабет / Date: 17.07.2013 / Comments 0
|