Храм Святої Анни
На цьому камені Я збудую Церкву Мою,
і врата пекла не здолають її. (Матф.16:18)
Welcome to our website
У пащі згубного змія
Найпопулярнішою темою сьогодення, яка обговорюється всюди є кінець світу. Зараз ми можемо бачити по телебаченню, на бігбордах, читати в спеціальних брошурках, газетах, журналах, чути по радіо, шо ось-ось не буде цього світу – то в 2012 році, то вже прямо завтра і ще є безліч цікавеньких версій. Це питання розглядають не лише з релігійної точки зору, але із інших. На цій темі люди роблять кар’єру, заробляють шаллені гроші і стають популярними.
Мене вже починає нудити від цієї «паніки»,а точніше страшенно дратувати. Як дорослі, розумні люди можуть вірити у таку маячню? Це або вони вирішили прославитися таким чином, або вже людство з‘їхало з глузду остаточно.
Недивно, що з’явилася маса анекдотів про кінець світу. Це просто неможливо сприймати серйозно, бо інакше нам просто знесе дах.
Хтось досить таки цікаво сказав: «Кінця світу не буде». Цю фразу можна трактувати по-різному, але якась доля правди в цьому є. Це питання зараз так активно піднімається деякими людьми, зокрема «главами» певних релігійний громад, зазвичай сектантських (не хочу нікого ображати), для того, щоб залякати людей. У такій ситуації досить легко маніпулювати свідомістю і використовувати «віру» людей заради своїх меркантильних інтересів…
Візьмімо Біблію і подивімося як Святе Письмо розглядає Апокаліпсис (кінець світу). Нам Ісус Христос говорить через Святе Євангеліє «А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, - лише один Отець» (Мт. 24, 36). З цього впливає, що навіть сам Христос не знає, коли буде кінець світу. Зате ми всі розумні, ми прямо як Господь Бог – все знаємо, що, коли і як буде. Ось саме цією своєю «великомудрістю» і робимо кінець світу. Спитаєте: як це?
Та кінець світу для нас полягає в тому, що ми просто знищимо самі себе, до речі чим вже досить таки активно займаємося. Ні, ми не будемо вбивати інших, а ми це поступово робимо з собою.
Пояснюю детальніше. Людство деградує останнім часом шаленими темпами. Від цього робиться надзвичайно страшно. Ми стали настільки аморальними, що аж бридко на це дивитися. Я просто не знаю як до цього можна докотитися – яку ми читаємо літературу? що ми дивимося по телебаченню? яка у нас преса? Та це ж суцільний жах! Одна розпуста і нецензурщина.
Але тут можна так би мовити викрутитися, мовляв нам таке пропонують, ми ж маємо якимось чином отримувати якусь інформацію. Але знову ж таки треба мати власний розум і трішки фільтрувати той матеріал, який до нас надходить. Або взагалі ще краще його оминати. Ну але то таке.
Є ще більш болючіші проблеми нашого зокрема народу – це п’янство, тютюнопаління, і наркотики. Стандартний набір, характерний для будь-якої країни, скажете Ви. Але саме в Україні ці проблеми стоять досить таки гостро, але на них ніхто не звертає, на превеликий жаль, увагу.
Отже, п’янство – це те, що найбліше любимо ми, українці. Жодне свято не обходиться без спиртного – обов’язково ж треба випити! Який це нелодугий стереотип! Звідки це у нас взялося, що кожен привід треба «відмічати» - це так противно. Чому у нас на свята не прийнято піти до церкви помолитися, або посидіти з родиною, порозмовляти, поспівати українських пісень чи просто знайти собі якусь іншу розваги, адже український народ такий багатий на них! Зараз мені хтось може закинути, що випити трішки можна, а бо навіть і треба, атже от наприклад, козаки теж пили. Та це суцільна брехня, придумана москальськими неосвіченими «істориками», які вирішили таким чином «прославити» Україну, зблизити нас з східною сестричкою. Хоча насправді п’янство нам прищепили наші ж таки сусідоньки, щоб нами було легше маніпулювати – зроблять з нас сіру масу тупих алкоголіків і будуть нас водити за ніс, що в принципі вони і так роблять, а ми ще сяк-так відпираємось, хоча поганенько у нас це виходить любі мої, але це вже окрема тема.
І ще що мене дуже нервує у аспекті спиртного – це те, коли говорять, що треба випити, бо здоров’я покращає, наприклад там при гарячці, або так ще колись. Та це ж такий абсурд! Невже не зрозуміло, що це ще загострює проблему, але аж ніяк її не вирішує. Також найпоширенішою мотивацією для того, щоб випити є те, що це розслабляє, заспокоює, змушує забутися. Ну звісно відразу стане легше через трохи часу, але вже навіки Подобається анекдот якраз під цю темку: «Болить душа… Розпочнеш душу лікувати – печінка болить…». Ось так в нас і виходить, як каже мій сусід куди не глянь - скрізь одні артисти і пияки.
Жарти жартами, але нам слід досить таки серйозно поставитися до вирішення цієї проблеми, щоб ми вже остаточно не впали у «непроглядну пітьму, де плач і скрегіт зубів…». Ми не повинні тут звинувачувати владу, або ще когось, як у нас це прийнято, а почати з себе, адже кожен сам собі знає як він може постприяти позитивному вирішенню цього питання. В нашій ситуації ні в якому випадку не можна зволікати, адже може бути надто пізно, коли вже просто не буде сенсу змінювати ситуацію – не буде просто кому це робити.
Попросімо підтримки у Господа, звернімося до нього словами молитви: «Забери мене із пащі згуьного змія, що хоче пожерти і звести мене до пекла заживо…»(Молитва вечірня до Господа нашого Ісуса Христа), «Не віддай мене на поталу зміїну і не попусти, щоб сатана спокушав мене, бо в мені є насіння зла..» (Молитва вечірня св. Антиоха до Господа Ісуса Христа). І тоді ми з Божою допомогою зможемо «не загинути, а отримати життя вічне»

P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів.
Total comments: 0
Only registered users can add comments.
[ Registration | Login ]