Вивчаючи різні практики вдосконалення своєї душі, я зустрічав приклади коли йоги можуть брати на себе чужу хворобу. Тоді, відповідно до мого тодішнього матеріалістичного світогляду, я порахував, що цього бути не може тому що таке було дивно чути, як можна полегшити життя іншому,  хворіючи самому. Однак, ставши священиком, я не один раз випробовував на собі випадки «зараження» хворобою, про яку мені розповідав хтось із парафіян. При цьому я наперед знав, що хвороби ці заразними аж ніяк не вважаються.

   Цілком можливо, що механізм передачі хвороби від однієї людини до іншої в принципі той самий, як у випадку заразних, так і у випадку незаразних хвороб. Існують як матеріальні, так і духовні переносники хвороб. Різні хвороби, проте, відрізняються один від одного масштабами впливу того або іншого компонента.

   При достатніх зусиллях з боку вчених, вони цілком, очевидно, можуть знайти бактерії або віруси будь-якого захворювання. Однак встає питання, чи дійсно ці бактерії й віруси є справжньою причиною захворювання або їх присутність є лише фактором ризику здатним спровокувати передачу « духовної матриці» хвороби. Втім, чи навряд питання потрібно ставити як « або-або». Швидше за вся дія буває й з боку «переносників» захворювання, і з боку духовності.

   Хвороби можуть передаватися точно також як передаються емоції, настрої, страсті. Тому людина, що навчиться звільнятися від зараження страстями (а цих парфумів навколо нас повним повно) одночасно здобуває здатність протистояти й хворобам.