Всі ми мріємо потрапити у світле майбуття,
З надією, що там буде краще, ніж сьогодні,
Бо у минуле і так немає вороття,
І вже достатньо нам набридли будні монотонні.

Але завтра буду все не так,
Це лише сьогодні так недобре, лиш сьогодні,
І вже блимає у далині ледь видимий маяк,
І ми починаємо задобрювати долю.

Але ж хіба щось зміниться за ніч?
Ми тішимо себе тими мріями,
Залишаємося таким ж протягом сторічь,
Та покращити життя зможем тільки діями.

А так і далі будем жити,
Мов у рожевому тумані,
Але ж треба щось таки робии,
Щоб не були ці мрії марні…