| rOMEN | Дата: Четвер, 30.12.2010, 22:34 | Сообщение # 1 |
|
Рядовий
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1
Статус: Offline
| Буття, глава 1, п. 26: І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. 27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. Далі. Буття, глава 2, п. 7: І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. І ще питання по ходу. Скільки там (там де бог) всього богів? Коли він створював людину він казав в множині, значить він там не сам. Дякую.
Человек без веры в Бога, - все равно, что рыба без велосипеда..
|
| |
| |
| lymir | Дата: Неділя, 02.01.2011, 23:27 | Сообщение # 2 |
 Лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 9
Статус: Offline
| Людлина була створена раз на цьому світі,і остаточно…І створив Господь Бог людину з пороху земного. Факт створення людину згадується раніше (1:27) в історії утворення миру, але згадується як загальне в історії світобудови, у якості складової її частини; тут же він докладно передається у вигляді особливого, самостійного предмета оповідання. «Згадавши на початку 2-й гл. про те, що було вже сказане, Мойсей викладає те, чого не було договорено», — говорить св. Єфрем Сирин у своєму тлумаченні на це місце. Сама думка про створення людини, — властиво зовнішньої оболонки людини, або його тіла, із землі, або по більш близькому до оригіналу — « з пороху землі», загальна багатьом місцям як старозавітного, так і новозавітного Св. Писання (бут 3:19; 18:27; Іов 10:9; 25:6; Пс 29:10; 102:14; 118:73; 138:14-16; Еккл 3:20; 12:7; Сир 17:1; 1 Кор 15:47-49; 2 Кор 5:1-4 та ін.). У створенні тіла людину із земного пороху укладена ідея про спорідненість людини з усією видимою природою, найближчим образом із тваринним світом, що виникли по творчому помахові з тієї ж самої землі (1:24). З іншого боку, в ознаці матеріальності фізичної природи людину дана думка про її знищення або смертності. Усе це, за словами Іоанна Златоуста, викладає прекрасний моральний урок смиренності: «щоб у самому образі нашого створення дати нам повсякчасний урок не мріяти про себе вище всього , для цього Мойсей і оповідає про все з такою старанністю й говорить: «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.(Бут.2:7)»
26 И сказав Бог: створимо людину. Із цих слів видно, що перш ніж створити людину, це нове й дивне створення, Бог тримав з кимось раду. Питання про те, з ким може радитися Бог, стояв ще перед старозавітним пророком: «З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної? (Ис 40:13-14; Рим 11:34) і краща відповідь на нього даний у Євангелії Іоанна, де говориться про Слово, що споконвіку був з Богом і в союзі з Ним, що створив все (Ин 1:2-3). Цей Логос, предвічний Син Божий, називається «великим Радником» ще в того ж пророка Исаии (9:5). В іншім місці Писання Він, під видом Премудрості, прямо зображується найближчим учасником Бога-Творця у всіх місцях Його утвору, у тому числі й у справі створення «синів людських» (Притч 8:27-31). Ще більше пояснюють цю думку ті тлумачі, які дана рада відносять до таїнства втіленого Слова, благоволившего сприйняти тілесну природу людини в єдності зі Своєю божественною природою (Флп 2:6-7). По згодній думці більшості св. Отців, розглянута тут божественна рада відбувалася за участю й Св. Духа, тобто між усіма особами Пресвятий Трійці (Єфрем Сирин, Ириней, Василь Великий, Григорій Нисский, Кирило Олександрійський, Феодорит, Августин і ін.).
Що стосується змісту цієї самої ради, то іменем його, по поясненню митрополита Філарета — в наслідок й дія ради, зображується у Св. Писанні Боже передбачення й приречення (Деян 2:23), тобто в цьому випадку — здійснення думки про створення людини, від століття існуючої в божественному плані світобудови (Деян 15:18). Таким чином, тут ми знаходимо один із самих найдавніших слідів існування в допотопному світі таємниці троїчности, але потім вона, на думку кращих толковников, була потьмарена у свідомості перших людей внаслідок гріхопадіння, а потім, після вавилонського стовпотворіння, і зовсім надовго зникла зі свідомості старозавітного людства, від якого вона була навіть навмисно приховувана по педагогічних цілям, саме, щоб не подавати євреям, завжди схильним до багатобожжя, зайвої спокуси щодо цього.
27 И створив Бог людину по образу Своєму, по образу Божию створив його. У самім повторенні паралельних слів — « по образу Своєму», « по образу Божому» не можна не бачити деякого натяку на участь різних Осіб Св. Трійці в акті утворення людини, головним чином на Бога-Сина, що був Його безпосереднім звершитилем ( по образу Своєму). Але, у силу того, що Син є сяйвом слави Божої й образом Іпостасі Його, утвір по Його образу було разом з Тим і утвором по образу Бога-Батька ( по образу Божому). Обертає тут на себе увагу також і те, що людина створена лише « по образу» Божию, а не додане й « по подобі», чому остаточно затверджується правильність вищевказаного нами думки, що тільки один образ Божий становить уроджену властивість його природи, богоподобіє ж — щось відмінне від цього й полягає в тієї або іншому ступені вільного, особистого людиною розвитку властивостей цього божественного образа по шляху їх наближення до Прототипу. Може це і зарозумно сказано але все по волі Божій..пройшло в цьому світі. Пізнання Його це наш шлях до Бога…шукайте брате,і знайдете спасіння!
|
| |
| |
| uTemplate.pro