«А тут хтось фарби, розлив на небі фарби…»
Яке ж прекрасне це осіннє небо! Дивилася і дивилася б у його височінь. Щось таке незбагнення таїться у ньому. Ця його безмежність мене просто зачаровує.
Цей вже по-осінньому блакитний колір неба з однієї сторони навією сум, адже це нагадує нам про кінець теплого літечка, якого наче і не було. Але водночас - це початок золотистої красуні-осені, яка незабаром своїм пензлем розмаоює всю природу в чудові тони.
Обожнюю цей колір неба. Взагалі блакитний – це мій улюблений колір. Я як тільки пригадую собі його, то відразу асоціація з небом. Також люблю голубі очі, недарма кажуть: «очі кольору неба».
Ще для мене небо асоціюється з вічністю. Воно буде завжди відділяти світ «духовний» від земного. Здається, що до нього можна сягнути рукою,. але насправді це не так. До неба ми не зможемо дотягнутися поки живемо на землі. Так само і з праведністю – здається, що бути святим так просто, але насправді, щоб цього досягти потрібно дуже довго і наполегливо працювати над собою. За вченням Церкви після смерті людина потрапляє на небеса, або у Небесне Царство, «де голос невмовкний тих, що святкують, і невимовна втіха всіх, хто бачить неосяжну доброту лиця Його»
Але зараз мало хто у це вірить Ми ж намагаємося керуватися розумом, прислухаємося до нього, а він нам каже, що це неможливо. А хто ж нас створив розумними? Чому ми можемо все так усвідомлювати, сприймати? Звісно, що Бог. Але ж ми намагаємося бути вищими від Бога – всемогутніми, самодостатніми творцями, яким ніхто не потрібен. Зараз нас вчать, що не потрібно нічого боятися. Страх – це є негативна риса і християнські конфесії тримають людей у страху, тому що так легко маніпулювати ними.
Які ж ми сталі мудрі! А як щось трапиться, то куди дівається наша безстрашність, самовпевненість? Чи не біжимо ми до Бога, щоб він нам допоміг?..
Небо нам дає себе у приклад для того, щоб ми задумалися над своїм життям і намагалися хоча б інколи підіймати очі догори і милуватися красою неба…
P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів.
Цей вже по-осінньому блакитний колір неба з однієї сторони навією сум, адже це нагадує нам про кінець теплого літечка, якого наче і не було. Але водночас - це початок золотистої красуні-осені, яка незабаром своїм пензлем розмаоює всю природу в чудові тони.
Обожнюю цей колір неба. Взагалі блакитний – це мій улюблений колір. Я як тільки пригадую собі його, то відразу асоціація з небом. Також люблю голубі очі, недарма кажуть: «очі кольору неба».
Ще для мене небо асоціюється з вічністю. Воно буде завжди відділяти світ «духовний» від земного. Здається, що до нього можна сягнути рукою,. але насправді це не так. До неба ми не зможемо дотягнутися поки живемо на землі. Так само і з праведністю – здається, що бути святим так просто, але насправді, щоб цього досягти потрібно дуже довго і наполегливо працювати над собою. За вченням Церкви після смерті людина потрапляє на небеса, або у Небесне Царство, «де голос невмовкний тих, що святкують, і невимовна втіха всіх, хто бачить неосяжну доброту лиця Його»
Але зараз мало хто у це вірить Ми ж намагаємося керуватися розумом, прислухаємося до нього, а він нам каже, що це неможливо. А хто ж нас створив розумними? Чому ми можемо все так усвідомлювати, сприймати? Звісно, що Бог. Але ж ми намагаємося бути вищими від Бога – всемогутніми, самодостатніми творцями, яким ніхто не потрібен. Зараз нас вчать, що не потрібно нічого боятися. Страх – це є негативна риса і християнські конфесії тримають людей у страху, тому що так легко маніпулювати ними.
Які ж ми сталі мудрі! А як щось трапиться, то куди дівається наша безстрашність, самовпевненість? Чи не біжимо ми до Бога, щоб він нам допоміг?..
Небо нам дає себе у приклад для того, щоб ми задумалися над своїм життям і намагалися хоча б інколи підіймати очі догори і милуватися красою неба…
P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів.
