«Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,
мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!..»
(Псалом 120:1,2)

Допомога - це підтримувати когось, допомагати кому-небудь у скрутний для нього час (визначення взято з Орфографічного словника).
Кожен з нас ще з дитинства знає, що таке допомога. Нас навчили, що потрібно допомагати людям, особливо похилого віку, таким чином проявляючи свою любов і милосердя.
Ми допомагаємо людям, щоправда, який зміст ми вкладаємо в це поняття? Хтось це робить для того, щоб похизуватися перед іншими, таким чином працюючи на свій «авторитет», інші – з взаємною вигодою, тому що час примушує так робити: «Якщо я допоможу, то й мені повинні потім віддячити за це, тому лишуся у виграші», є ще така версія, що допомагати потрібно, тому що так встановило суспільство, і якщо я цього не робитиму, то накличу на себе осуд, і стану білою вороною. Тільки в поодиноких випадках люди допомагають з альтруїстичних мотивів – безкорисливо. Тобто все перевернулося з ніг на голову – нам головне мета, а засоби всі добрі…
Але незважаючи на наші мотиви ми вперто впевнені у тому, що нам всі просто вимушені допомагати БЕЗКОРИСЛИВО, тому що інакше ці люди невиховані, потворні, жорстокі і т.д.
І тут же виникає наступне питання: «Чому раптом хтось Вам повинен щось там робити?». Ви ж послуговуєтесь старозавітнім законом «Око за око, зуб за зуб», а інші повинні Вами поводитися як істинні християни… Але Господь нас закликає берегтися Диявола, і боротися з його вчинками…
Коли Вас просять допомогти, то Ви чомусь не може цього зробити, тому що на це знаходиться маса недолугих і брехливих відмовок, а, якщо, і погоджуєтеся, то тільки за якусь певну вигоду… А коли у Вас трапляється якесь горе, то біжите до тієї людини, і просто благаєте допомоги, і з сльозами на очах і фальшиво добрими очима, хоча ще вчора зло посміхалися з її невдач.
Чому так відбувається? Чому ми стали такими злими, підступними, у всьому шукаємо якісь вади, перешкоджаємо у здійсненні благих намірів? Вже стали як ті книжники, або фарисеї, які аж пінилися з люті, бо не могли ніяк знайти доказів вини Христа… Але хоча би ці чиновники були освіченими людьми, і намагалися за законом шукати прогалини, а Ви ж просто якісь небилиці видаєте за недосконалість. Чому ви копаєте іншому яму, в яку ж самі падаєте, і щораз болісніше і болісніше, а витягати Вас доводиться тому ж Христу, на якого Ви ще вчора плювали, а сьогодні вже забули бо ВАМ ПОТРІБНО… А скільки Він робить чудес для Вас молитвою, рятуючи від погибелі, і вимолюючи у господа прощення за безліч гріхів, а Ви знову лихословите, але ж і не каєтеся… Господь уразить Вас - Він Вас засудить судом справедливих і нагородить по заслугах оцінить діла Ваші… Вам дають напитися чистої води життя, а Ви її брудните своїми пороками…
Але Господь не дасть нам загинути, тому що по Його волі і в Його ім’я ми працюємо, намагаючись врозумити грішників і показати дорогу спасіння.