Сьогодні зловила себе на думці, а точніше на запитанні: «А що таке свобода?». Ми всі кажемо, що намагаємося бути вільними, незалежними, а можливо вже і є. В плані особистому це може бути. А ось якщо дивитися глобальніше на цю проблему, то тут виникають сумніви. Наприклад на суспільство чи державу загалом…
Отже свобода - здатність людини чинити відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності (це визначення взято з словника). Так якось дуже за розумно і по-науковому. В нашому розумінні свобода – е можливість робити все, що завгодно, що нам заманеться. Але хочу сказати, що це вже називається анархія. Тому що треба розумно використовувати це право на свободу.
Але ми не завжди так робимо. Ми чинимо так, щоб це було вигідно нам, часто виходячи за рамки дозволеного. Ми забуваємо. Що є закони як юридичні так і моральні, а про совість то взагалі можна і не згадувати. Ми так намагаємося її приспати, але декого ще все-таки вона мучить по безсонним ночам. Але це поодинокі випадки…
Але це вже окрема тема для розмови. Ми живемо у незалежній, демократичній державі і відповідно «господарюємо» тут, бо вона ж наша, ми це робимо на законних основах, як ми це робимо, то вже особиста справа кожного. А от якщо поглянути на представників чужоземних держав на території нашої неньки-України, то поняття свободи у них явно викривлене. Вони трішки забуваються, бо мають території, на якій можуть управляти, але хочеться чужого спробувати, адже воно ж привабливішою.
У мене виникає таке враження, що ми знаходимося під «опікою» наших любих сусідів. Вони себе називають по відношенню до нас родичами. Але то їхня суб’єктивна думка і вона далеко не відповідає дійсності.
А скільки з’явилося тих сестер і братів за останні 20 років, куди не глянь, так кожен і хоче побрататися. Ну але в нс є самі «шановані» родичі – дві сестри-держави. Як не дивно в них зовсім різні політичні, економічні і релігійні погляди, але в них спільна мета – загарбати собі чуже. А якими способами – це для них не важливо. Вони обрали собі такий принцип: «Для досягнення поставленої мети всі цілі добрі».
Одна «старша» східна сестричка (просто їй хочеться бути старшою – як не як, тоді більший авторитет, і можна придушити ним «молодшу») вже досить грно прилаштувалася на нашій рідній землі. Та що там казати, вона вже тут освоїлася – скільки ж століть вже вважає себе «господинею». Вважає, що має найбільші шанси на поглинення нас у свій «мИр» .
Інша західна сестричка хитріша. Вона не так вже «нагло» себе поводить, трішки скромніше. Вона розумніша, намагається іншими способами контролювати нас. Але торкається самого найболючішого в людині – її душі. І саме з такими «добрими» намірами затягне нас до свого «паньства». Вона ж колись мала певні наші території під собою, так що воно її.
До чого я веду? А до того, що нас знову обдурюють, заманюючи пряником, який виявиться дуже болючим. А ці наші «родички» знають на чому «грають» - на нашій вірі. А ми такі довірливі і ідемо куди нас поманять. А нам яка різниця, хто там глава Церкви, папа чи «патріарх всея РУСИ?», ми ж молимося Богу. Яка наївність! Та люди добрі, схаменіться Ви врешті-решт! Подивіться КУДИ Вас затягують, у ЧИЄ ярмо. Ви не думайте, що всі «святі», у нас час теж вистачає фарисеїв. Згадайте слова Христа, що багато будуть прикриватися Його ім’ям задля своїх брудних справ. Але ми повинні впізнавати «лжепророків» і іти за істинним Богом.
Нехай допоможе нам у цьому Господь!

P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів