«Ти поклад перед Собою беззаконня наше
і таємне наше перед світлом лиця Твого»
(Пс.89:7)

Життя я віддаю Тобі –
Воно проходить у невпинній боротьбі.
Бо головне призначення людини на Землі
Згорати у душевному вогні.

Іди, іди уже – не плач.
Повір мені - я не загину.
Триматись до останнього повинна
Як той незборимий силач…

А правди так і не знаю,
І мов у темряві блукаю.
І все ясніше відчуваю,
Що тебе ненароком втрачаю.

Ти де? Ти де?
Прийди – прошу…
Бо я втрачаю всже людське,
І без Тебе себе не знайду.

Ти тут - Тебе я чую!
І вже в уяві малюю.
Ту подаровану Тобою надію,
Яку в думках своїх лелію.