Весняна казка
Не знаю коли сюди повернусь я,
На рідную землю, батьківські простори,
І до тваринок своїх пригорнуся,
І обійму зелене море неозоре.
Все як у казковім сні,
З якого я не хочу прокидатись,
Але так швидко минають золоті ці дні,
І вже пора в реальність повертатись.
А навколо все росте, буяє, квітне!
Яка ж то благодатна ця краса!
Обличчя гріє сонечко привітне,
І діамантами виблискує вранішня роса.
Душе моя, радій – не унивай!
Бо це ж Господь створив цей світ прекрасний,
Богові хвалу за це віддай –
І тоді твій шлях буде ласкою встелений рясно.
На рідную землю, батьківські простори,
І до тваринок своїх пригорнуся,
І обійму зелене море неозоре.
Все як у казковім сні,
З якого я не хочу прокидатись,
Але так швидко минають золоті ці дні,
І вже пора в реальність повертатись.
А навколо все росте, буяє, квітне!
Яка ж то благодатна ця краса!
Обличчя гріє сонечко привітне,
І діамантами виблискує вранішня роса.
Душе моя, радій – не унивай!
Бо це ж Господь створив цей світ прекрасний,
Богові хвалу за це віддай –
І тоді твій шлях буде ласкою встелений рясно.
