Храм Святої Анни
На цьому камені Я збудую Церкву Мою,
і врата пекла не здолають її. (Матф.16:18)
Welcome to our website
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Життя християнина » особисте життя » Як ви пришли до віри? (Напишіть про те як ви пришли до віри? У всіх різна історія)
Як ви пришли до віри?
lymirДата: Неділя, 17.10.2010, 17:30 | Сообщение # 1
Лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 9
Статус: Offline
Напишіть маленьку розповідь про те як ви пришли до віри в Бога.Увсіх різна історія.
 
ЕлізабетДата: Понеділок, 18.10.2010, 18:47 | Сообщение # 2
Сержант
Группа: Модераторы
Сообщений: 11
Статус: Offline
Спасибі за запитання lymir! Не хочу сказати, що моя історія приходу до Бога є якось екстраординарною. Але на цьому шляху стояло досить багато перешкод, чи то пак випробовувань Божих.
Моїм першим пізнанням Бога і віри була вивчена молитва "Отче наш" у три роки (я досі зберігаю ту вирізку з газети, яка пожовтіла під впливом років). Спочатку мене водили до причастя, я була ще маленькою і досить цікавим є те, що як мене не вмовляли, я чомусь не хотіла його брати.
Так би мовити вже свідомо до церкви я пішла з привів дідусем у 5 років. Я досі пам"ятаю ці враження, все в такому сяйві, так світло, просторо... Мені маленькій спочатку здалося, що священик то Бог, і я навіть довгий час так думала. І так я проходила деякий час з дідусем. а десь з років семи стала ходити самостійно.
І це можна сказати був перший епат мого приходу до Бога - саме мій усвідомлений. Я почала відвідувати недільну школу, почала вивчати піснеспіви, молитви. Я дуже любила слухати проповіді, і коли приходила після недільної служби додому, то садовила своїх рідних і передавала їм зміст почутого.
Так тривало до 14 років. А потім стався перелом у моєму житті. Після цього перелому якраз і почався, на мою думку, інший епат пізнання віри і Бога.
Перш за все цей перелом пов"язаний із конфліктом зі священиком, який для мене був ідеалом і пішло розчарування настільки сильне що я думала що я вже більше нколи не зможу переступити поріг храму... Але я перемогла свій егоїзм, своє самолюбство, пробачила і почала знову ходити до храму...
А по-друге я знала що починає відбудовуватися новий храм. І мої батьки мені сказали щоб я пішла глянула що до чого, може чимось би допомогла. Я спочатку якось до цього насторожено ставилася- ще один храм... мені якось ця ситуація була незрозумілою.. Звісно під впливом розчарування, згаданого вище, і взагалі задовольняючи свою цікавість я вирішила прийти і подивитися...
Я прийшла і була просто вражена: водночас величчю і занедбаністю цієї святині. До цього дня я тисячі разів проходила повз цю споруду і ніколи якби її не помічала... А тут в мене по-новому відкрилися очі і почалося нове дихання... Хоча всередині було ще майже порожньо, але там мені було настільки добре: мене огорнули спокій і блаженство: можна сказати я була зачарована... Але в мені знову почала вирувати боротьба: куди мені ходити? але після недовгих, але виважених роздумів,я все таки обрала храм, який мене зачарував так би мовити "з першого погляду". Було дуже важко, тому що треба було все починаьи з нуля. Тому що людей, які його відбудовували зневажали і не розуміли. Але я не покидала, не здавалася і вся громада разом.
Я настільки прониклася цим всім. що не могла діждатися моменту, коли знову піду до храму... мене тягнула туди невидима Божа сила...
І досі я залишаюся прихожанкою цього храму,уже два роки. І мені здається що саме це стало істинним моїм пізнанням віриі Бога, зокрема. І хоча по Божому велінню я знаходжуся далеко звідти і приїжджаю рідко, але моя душа завжди там, у храмі, з громадою.
І я безмежно вдячна Богу за те, що він мені дав можливість молитися у цьому храмі, бути прихожанкою і робити все для розбудови цього храму во славу Божу.


Квітослава

Сообщение отредактировал Елізабет - Понеділок, 18.10.2010, 19:11
 
VenturaДата: Неділя, 24.10.2010, 19:01 | Сообщение # 3
Рядовий
Группа: Пользователи
Сообщений: 2
Статус: Offline
Як я прийшов до віри?Ну,в принципі мої батьки,бабуся і взагалі усі члени моєї сім'ї є християнами і я теж християнин!Тут історія взагалі невелика=) Якби мої рідні були б якоїсь іншої віри,то я б напевно теж був би іншої віри...тут все зрозуміло!
 
НадяДата: Вівторок, 09.11.2010, 17:03 | Сообщение # 4
Рядовий
Группа: Пользователи
Сообщений: 5
Статус: Offline
Як і у Назара, у мене віруючі батьки. Тому мене змалку привчали до християнських традицій. Мені то завжди подобалося! Проте ніхто не нав*язував мені Бога, то був суто мій вибір, коли я трохи підросла! Я просто часто молюсь і Бог чує мої молитви, я вважаю себе щасливою, бо я молилась. На кожному конкурсі чи олімпіаді я прошу Бога допомогти мені і під кінеь вже знаю те, про що й не здогадувалась на початку. Приємно, коли тобою хтось опікується з небес! Моя історія приходу до віри теж досить банальна! Проте вона чимало означає в моєму житті=)
 
ЕлізабетДата: Вівторок, 09.11.2010, 17:07 | Сообщение # 5
Сержант
Группа: Модераторы
Сообщений: 11
Статус: Offline
Спасибі за розповідь, Надю! Нехай інадалі допомагає тобі Господь по твоїй вірі!

Квітослава
 
НадяДата: Вівторок, 09.11.2010, 17:12 | Сообщение # 6
Рядовий
Группа: Пользователи
Сообщений: 5
Статус: Offline
Дякую=)))
 
lymirДата: Вівторок, 09.11.2010, 19:05 | Сообщение # 7
Лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 9
Статус: Offline
Треба за собою більше спостерігати. Бо більшість підій проходить ,так що ми і не бачим ,коли це сталось .В усьому веде Господь,і складає події до купи. Приводить тебе знову до іспиту,і дивиться --змінився ти --чи будеш знову перездавати.
 
Форум » Життя християнина » особисте життя » Як ви пришли до віри? (Напишіть про те як ви пришли до віри? У всіх різна історія)
Сторінка 1 з 11
Пошук: