Мальвіна походила з простої сім’ї, 17 років жила в місті. Це було таке невилике «містечко». Але вона себе вважала корінною горожанкою.
Після закінчення школи поїхала навчатися до Львова. Вона була вражена: ото місто! Не те що те її забите «село». Їй дуже сподобалося це місто. Воно надихало її на нові звершення, давало наснаги і енергії. Вона його просто обожнювала. Мальвіна рідко коли казала звідки приїхала – їй здавалося, що це соромно.
Вчилася вона добре – була відмінницею. І взагалі була «милою» - принаймні так стверджувала її подруга. «Спортсменка, активістка і просто красуня» - так висловився словами відомого кінофільму про неї одногрупник. Їй це подобалося. Мальвіна взагалі любила, коли звертали на неї увагу. Хоча в цьому немає нічого дивного – вона ж дівчина.
Мальвіна хоч і була помітною, але в коханні їй не дуже щастило. Не могла вона собі знайти пару. Вона була прискіпливою дівчиною – завжди був готовий список, де було написано 10 основних характеристик її «ідеальної» половинки. І тільки вона бачила чергового претендента, то відразу оцінювала по всіх пунктах, ну і звісно чогось бракувало – це ж закономірно... Але вона в це не вірила – була наполегливою і впевненою в тому, що все-таки віднайде ідеальний варіант.
Так пройшов деякий час – вона далі продовжувала пошуки: стандартно вірила в принца на білому коні, який приїде до неї, злізе з коня, стане на коліно... і запропонує їй руку і серце. Це були фантазії, але їй дуже хотілося, і можливо хоча би через це її мала супроводити удача...
У Мальвінив групі був хлопчина – його звали Володимер. Це так по-галицьки Володимир.
Щодо самої мови, то вона подобалася Мальвіні. Їй здавалася вона милозвучною. Здається та ж сама українська, але така співуча – така «правильна» - дуже гарно.
О тже, Володимер. Це чорнявий юнак, невисокого росту, з карими очима. Мальвіна на нього майже не звертала уваги – він для не був цікавий, як потенційний претендент на «руку і серце», він не підходив їй по 2 пунктах: елегантність і вихованість. Але одного разу їм обом довелося побути в спільній компанії: там було 4 дівчат і він єдиний хлопець. Звісно Володимеру було незручно, адже таке «жіноче царство».
Розмова не в’язалася. Дівчата зрозуміли становище юнака і зробили спробу все-таки його долучити до товариства. Взяли тему для обговорення, вони потрапили в ціль – Володимеру вона видалась цікавою. А Мальвіні було трішки нудно – вирішила «блиснути» інтелектом. Вона почала десонструвати свої знання і дивилася на реакцію хлопчини. Він оцінив її, а вона була цілком здоволена, адже неї вкотре захоплювалися. Мальвіну непокоїло лиш одне – юнак на неї весь час поглядав: спочатку вона не звертала увагу, а потім це почало її лякати. Мальвіна намагалася не дивитися на Володимера.
Та ось їхні очі чисто випадково зустрілися... Вона намагалася не показувати хвилювання – звикла так робити, але зараз вона не могла себе контролювати. Ці карі очі, вони такі глибокі, неймовірно красиві і сповнені незбагненної таємничості. Мальвіна не знала, що їй робити, тому просто опустила очі.
Але Володимер був розумним юнаком і він збагнув на який гачок потрапила ця юна красуня. Але він чекав, він знав що вона не втримається. Він був правий. В Мальвіни весь час стояли ті очі, вона не знала що з нею коється. Її подруги це помітили – адже в закоханх людей очі просто світятся від радості. Але вона довго опиралася – була гордою.
А юнак продовжував терпляче чекати. Вони одного разу зустрілися в парку, Мальвіні тут просто не було куди тікати. А він щиро в це вірив – він знав, що Бог влаштує йому цю зустріч, адже бачив щирість його почуттів.
Вони призналися одному одному в коханні, хоча це було і так очевидно. І вона тепер згадала про свої пошуки. Ось і її принц – чорнявий галичанин з чудовими карими очима.
Але у хлопчини була умова – ставитися з повагою до християнства – релігії, яку він сповідує. Вона погодилася – їй це було не важко. А він її вчив суті і з часом вона і сама стала побожною християнкою і щиро дякувала Богові за те, що він послав їй Володимера.

P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статтей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів