«Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене»
(Пс.62:9)

Десь у куточку тихої кімнати
Хочеться заснути, і ні про кого не питати.
Десь у сні когось обіймати,
І чудову колискову йому заспівати.

І всі «мої» лишились на землі,
А я витаю у прекраснім сні.
Нарешті, пощастило і мені,
Бо всі сумні, і чомусь такі нудні…

Я не стану питати про тебе.
Бо ти і так у сні прийдеш,
І помайнемо у безкрайнє небо –
Ти душу на хмаринці понесеш.