Хресту Твоєму, поклоняємось, Владико…
14 серпня відоме в народі як свято Маковія. Також ще його називають Перший Спас, медовий Спас. Дивимося по церковному календарю – 14 серпня: сім мучеників братів Маковеїв (вказані їхні імена), матері їх Соломії, і вчителя їхнього Єлеазара, а також винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього.
Саму історію Маковеї, напевне, всі знають з самого дитинства. На цьому завжди наголошують священики на проповідях у це свято, а ось про винесення Чесного хреста Господнього мало хто знає. Я сама раніше на це якось не звертала увагу. Але саме це винесення є торжественнішим ніж навіть Великдень як на мене.
Особливо ці піснеспіви: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо». Ми прославляємо Христа, ми віруємо в нього, адже якби не Він, то ми би не могли знайти спасіння.
Сам Ісус на хресті переносить нестерпні муки, але він закликає, щоб ми не Його, а себе пожаліли. Він то страждає за нас щоразу на хресті, а ми цього не усвідомлюємо і продовжуємо перебувати у гріху.
Я також звернула увагу на те, що хрест обкладений квітами. З однієї сторони, це як в пам’ять його смерті заради нас, а з іншої це возвеличення Христа як Спасителя.
Самі квіти є еталоном краси – їх дарують завжди - в радості і в горі. Вони прикрашають наше життя. І тому я думаю ними обкладають хрест, щоб показати ту внутрішню «красу» Христа. Також квіти дуже тендітні, тремтливі і невинні, а ми їх деколи просто нищимо, ставлячи вазу і вони помирають, страждаючи…
Так само і Христос невинно страждає за добро. Він намагається допомогти людям, вказує на помилки, намагається врятувати від погибелі. Та врешті, скільки він творив чудес, зцілень, а люди все одно кричали «Розіпни його, розіпни». Яка жорстокість, байдужість і невдячність. Їм всього мало, вони його просто боялися, що він забере владу у свої руки і, вони не зможуть творити далі свої темні діла…
Але ми повинні задуматися над своїм життям – чи ми теж не розпинаємо щоденно Христа своїми гріхами і не впадаємо у вічну безодню…
P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів
Саму історію Маковеї, напевне, всі знають з самого дитинства. На цьому завжди наголошують священики на проповідях у це свято, а ось про винесення Чесного хреста Господнього мало хто знає. Я сама раніше на це якось не звертала увагу. Але саме це винесення є торжественнішим ніж навіть Великдень як на мене.
Особливо ці піснеспіви: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо». Ми прославляємо Христа, ми віруємо в нього, адже якби не Він, то ми би не могли знайти спасіння.
Сам Ісус на хресті переносить нестерпні муки, але він закликає, щоб ми не Його, а себе пожаліли. Він то страждає за нас щоразу на хресті, а ми цього не усвідомлюємо і продовжуємо перебувати у гріху.
Я також звернула увагу на те, що хрест обкладений квітами. З однієї сторони, це як в пам’ять його смерті заради нас, а з іншої це возвеличення Христа як Спасителя.
Самі квіти є еталоном краси – їх дарують завжди - в радості і в горі. Вони прикрашають наше життя. І тому я думаю ними обкладають хрест, щоб показати ту внутрішню «красу» Христа. Також квіти дуже тендітні, тремтливі і невинні, а ми їх деколи просто нищимо, ставлячи вазу і вони помирають, страждаючи…
Так само і Христос невинно страждає за добро. Він намагається допомогти людям, вказує на помилки, намагається врятувати від погибелі. Та врешті, скільки він творив чудес, зцілень, а люди все одно кричали «Розіпни його, розіпни». Яка жорстокість, байдужість і невдячність. Їм всього мало, вони його просто боялися, що він забере владу у свої руки і, вони не зможуть творити далі свої темні діла…
Але ми повинні задуматися над своїм життям – чи ми теж не розпинаємо щоденно Христа своїми гріхами і не впадаємо у вічну безодню…
P. S. Якщо виникатимуть якісь зауваження, побажання, рекомендації, або просто відгуки щодо статей, написаних мною, то прошу писати на електронну скриньку liza1402@mail.ru. З нетерпінням чекаю Ваших листів
