Назло
«Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього;
не побажав благословення, — і воно одійшло від нього…»
(Пс. 108:17)
Надворі раптово так холодно стало,
І на мою палаючу душу напало.
Холодного повітря різка навала
Усе ніяк зігрітись не давала.
Моя душа просто замерзала,
Що ж це за пора така настала?
Тепла лишилося так мало,
І комусь назло душа не помирала.
Нічого, її зігріє наступне літо,
І може вдасться зустріти
Добрі людські руки,
І більш не зазнавати ніякої муки…
не побажав благословення, — і воно одійшло від нього…»
(Пс. 108:17)
Надворі раптово так холодно стало,
І на мою палаючу душу напало.
Холодного повітря різка навала
Усе ніяк зігрітись не давала.
Моя душа просто замерзала,
Що ж це за пора така настала?
Тепла лишилося так мало,
І комусь назло душа не помирала.
Нічого, її зігріє наступне літо,
І може вдасться зустріти
Добрі людські руки,
І більш не зазнавати ніякої муки…