«…Вони замишляють неправду в серці…»
(Пс.139:3)

На світі горя більше ніж достатньо є,
І вже нам зовсім сили не стає,
Бо насправді не кожен визнає
Чужі проблеми, якими вони є.

Людина інколи не розуміє,
Чому вона діє, але ж вона діє!
І хоч перетворюються у пісок надії,
Та вона собі щастя все одно навіє.

Не ставтесь із зневагою до інших,
Бо для Вас же ж буде гірше.
Бо колись Ваше серце, закам’янівши
Захоче чистої і теплої води…