«І віддав у неволю силу їхню,
І славу їхню – у руки ворогів…»
(Пс.77:61)

Листопад, немов у казці,
Подарував нам теплий день.
І вже, здавалося б, нізащо
Не забуду літа я сумних очей.
На вірність віддана
Пішла я на загибель.
Свого світла тобі не віддала,
І у світі запанувала сірість,
Яка до безглуздя довела
Все людство, все його життя.
Листя з дерев уже пообпадало,
І час до зими собі помандрував.
Та вже лишилося так мало-мало
До болючих зимових скрижаль…