«…Від Господа це сталося,
і дивне воно в очах наших…»
(Пс. 117:23)

Це все ніби сон –
Серед тисячі теперішніх турбот.
І в очікуванні майбутніх нагород –
Справжню суть бачить тільки Бог.

Спокійно, тихо навкруги –
Ніщо не віщує біди,
І час ніби навмисне застиг –
Не сміє порушити надії їх.

І чому спокій – це тільки мрія?
Коли вже справжньою війною повіє,
Тоді лишиться знеможена надія,
Що Бог нам віри в кращу долю подарує…