Р.В. присвячується…

«Спаси нас Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів,
щоб славити ім’я Твоє та хвалитись славою Твоєю…»
(Пс.105:47)


Якби ти знала, що значать твої очі,
Сповнені ненависті й водночас блиском доброти.
Я болю Тобі завдати не хочу,
Тому прошу Тебе – прости.

Тайну залишу я при собі.
Лиш заплачу десь на самоті,
І дозволю закричати душі,
Бо наміри мої такі лихі.

З часом все забуду як страшний сон.
Зміню свій лукавий тон
На щиру й відчайдушную розмову,
І віддамся всіх магії слова….