Такою буденністю віє із потяга,
Водночас і цікавістю до майбутнього життя.
Та хто насмілиться взяти до розгляду
Твої сильні і бурхливі почуття?

Для когось це лише нАсмішки,
Для інших – блискучі іграшки.
І на кого нам тепер надіятись:
На сліпця чи на поводиря?..

Граємо ми всі однаково добре,
Хоч і ніхто не вчив такому нелегкому мистецтву.
Та життя награє нам нові акорди,
І ця гра вже оцінюється набагато дешевше…