Злоба
«Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!
Встань, Судде землі, дай відплату гордим…»
(Пс. 93:1-2)
Люди не страждають заздрістю –
Вони перейняті ненавистю.
І обійнявшись із лукавістю
Закрили ворота до радості.
Не кляніться ніколи у вірності,
Бо не будете віддані лиш одному.
Схиляйтесь повсякчас Ви до покірності,
І не пускайте в своє серце зло…
Вашою злобою зв’язані руки –
І по життю переслідують муки.
Повсюди літають невидимі духи
Моєї далекої і вічної туги.
Встань, Судде землі, дай відплату гордим…»
(Пс. 93:1-2)
Люди не страждають заздрістю –
Вони перейняті ненавистю.
І обійнявшись із лукавістю
Закрили ворота до радості.
Не кляніться ніколи у вірності,
Бо не будете віддані лиш одному.
Схиляйтесь повсякчас Ви до покірності,
І не пускайте в своє серце зло…
Вашою злобою зв’язані руки –
І по життю переслідують муки.
Повсюди літають невидимі духи
Моєї далекої і вічної туги.