А за вiкном майже весна,
Знає слова майже не сказанi вона
I у моїх жилах присутня…
(Океан Ельзи «Майже весна»).

Веселий танець раннього дощу,
В таку чудову, квітневу пору,
Я так чекала дивовижну цю весну,
Здавалось, що не прийде вже ніколи.

А дощик барабанить по землі,
І запрошує її разом танцювати,
Все частіше з неба падають краплині ці,
І від щастя аж хочеться літати.

А він усе співає свою пісню весняну,
Від якої так хочеться кохати,
І мріяти про майбутню долю золоту,
І все навколо серцем відчувати.

А ця весна, яка вона чудова!
Лишай усе – іди її стрічать,
В дарунок дасть тобі щастя веселкове,
І ти його не схочеш відпускать…

Отцю Олександру присвячується…

Ви вчите нас за законами правди жити,
І ближнього свого всім серцем любити.
У важку мить завжди готові Ви допомогти,
Щоб не так важко було нам хрест нести.

І з посмішкою на вустах,
І з блиском віри у очах,
Ви даруєте нам Божую любов,
Хоч нелегко це робити знов і знов.

Були нам послані як дар,
Якого ніхто давно вже не чекав.
В житті кожного почався новий етап,
Бо так Господь запланував.

Тому сьогодні просимо у Бога,
Для Вас довгих і щасливих літ.
Молитвою щирою звернемось до Нього,
Щоб оберігав Він Вас від усяких бід.

Ви нас ведете дорогою віри,
Бажаєте всім злагоди і миру,
Щоб в спокої життя ми прожили,
І своє місце у світі знайшли.

Хай Ваша молитва стане для нас рятівною,
Щоб не пішли ми стежкою лихою,
І милість у Бога щоб здобули,
Бо ми вірні України дочки й сини…

... Читати далі »

«Сонце,залишилося лиш ти,
Сонце, ну куди тобі іти?..»
Океан Ельзи «Dolce vita»

Було це рано навесні,
Коли сонце промінням ясним
Землю уранці вітало,
І гарного дня бажало.

Але воно навіть і не знало,
Що не всі його раді вітати.
Було б за хмаринку сховалось,
І могло там спокійно дрімати…

В цей час парком йшла дівчина одна,
І не звертала уваги на вітання сонця вона.
Дівчина і так ледь могла іти,
Але від себе, на жаль, їй не втекти.

Сонце висушило сльози на її щоках,
Але на душі у дівчини творився жах.
Доводилось самій парком блукати,
Бо нікому було вдома на неї чекати.

Тепло сонця дівчину зовсім не втішало,
Хоч воно їй тільки добра бажало.
Не було нікого, хто міг би їй допомогти,
І вихід з цієї нелегкої ситуації знайти…

Сонечко її волосся ніжно торкалось,
І змучені сльозами очі плекало.
І душу дівчини н ... Читати далі »

Ну чого ж ти оце мовчиш?
Невже нема чого сказати?
Чого як закам’янілий ти сидиш?
Ніби розучився відчувати…

А я кричу, кричу, кричу,
Уже, здавалось, задихаюсь.
А ти як ніби і не чув,
Тоді для чого тобі я відкриваюсь.

Немов між нами та товста стіна.
І я з тобою як глуха з німим,
Між нами злагоди нема й нема,
Коли ж ти став таким?

Ти ніби мене і не чуєш,
Або просто не бажаєш чути,
І все на своєму ти наполягаєш,
А, може, так тому і бути.

Але сьогодні ідеш ти за одними,
А завтра до інших примикаєш,
І від переконань ці дії є далекими,
Бо з ким вигідно, з тими і перебуваєш.

Отак ми і живемо,
І не завжди знаємо для кого,
І до чого ми тоді прийдемо,
Та головне, щоб не відійшли від Бога…

P.S. Вмімося любити один одного, прощати, вірити, допомагати, не зраджувати, розуміти, підтримувати...
"Не судіть, щоб і вас не судили; б ... Читати далі »