«Нехай покриються соромом ті, що говорили мені:
“Добре, добре!”».
(Пс. 39:16)

Вам принциповість
Чимось так нагадує упертість,
Вам подобається компромісність? –
Ви просто зневажаєте відвертість.

Чи Ви не помічали, що в розмові,
В якімсь необережнім слові
Криється зрада Вашій волі,
Яка хоче вирватись із лап жорстокої долі.

У всьому є якась двозначність,
І незбагненна сперечність.
Здається, всім притаманна милозвучність,
Яка плавно переходить внедоречність…

Що таке осінньо-чисте небо?
Таке бездонне і веселе.
Воно як безкінечний ребу,
А, може, неподільний модус.

Там десь за хмарами витає Бог,
Який різним є для всіх,
І виникає дивовижний парадокс,
Коли поняття Бога є породженням гріхів.

Кожен Творця по-своєму уявляє,
Хоча правди так і не знає,
Але своїм відчуттям цілком довіряє,
І вершини розуму собою покоряє…

«Спаси, Господи, людей твоїх…»

На вузенькій вуличці старого міста
Лежало загублене кимось намисто.
Воно було надзвичайно барвисте,
І водночас ніжно-урочисте.

Та люди чому його не піднімали,
А інколи навіть нещадно топтали,
Та все одно воно блищало,
І свою неземну красу не втрачало.

Неподалік проходив один хлопчина
Із зовсім бідної родини –
Він побачив ці чарівні намистини,
І йому аж дух перехопило…

Так і Господь дав свої закони
Для кожного народу,
Та ми чомусь їх не знаходим,
Ніби нам потрібна хлопчини поміч…
16 вересня 2012 року

«…Тож візьміть у нього талант і дайте тому,
що має десять талантів».
(Мт.25:28)

Іскра запалює великий вогонь -
Із одного починається любов,
Хоч про недосконалість стільки розмов,
Все одно треба підніматись вище всіляких умов.

Талант кожному дає Господь –
Комусь піднімати народ,
Іншому – співати пісень,
І дякувати за сьогоднішній день.

Легше дар у землю закопати,
Але чогось нового нестла надбати.
Тоді доводиться молитви читати,
Які не вимусять Бога прощати.