«Навкруги нечестиві ходять,
коли підносяться нікчемні з синів людських».
(Пс.11:9)

Зло – це не відсутність Добра.
Неправда, що його окремо нема.
Споконвіку ведеться жорстока війна
За сфери впливу Зла і Добра.

«Егоїзм буває різним» -
Ну хто придумав це?
Хіба Бог не промовив голосом грізним,
Щоб любити ближнього, а не себе?

Коли будете думати тільки про себе,
То не потрапите на небо –
Про інших піклуватися треба,
І тоді закінчиться споконвічна боротьба.

«…Істинно кажу вам:
Вони вже мають свою нагороду».
(Мт.6:2)

Хоч людина зараз багато знає,
Але їй не стало жити легше –
Життя наше швидко минає.
І ми відійдемо, так нічого і не змінивши.

З кожним днем стає жити все страшніше,
Хоч ми і прогресуємо все швидше,
Але повинен існувати «духу час»,
Який не дасть знищити нас.

«Ми повинні до істини дійти!»,
А, може, вже годі на ті ж граблі наступати,
Вже до нас давно її знайшли –
Треба навчитись ї відчувати.

«Бо праведний Господь і любить правду.
На праведних дивиться лице Його».
(Пс.10:7)

Лишитися з Богом на самоті –
Поза межею всіляких відчуттів,
І у полоні неймовірних почуттів,
У світлі добрих намірів…

«Гріхи відіб’ються на сьомому коліні»,
Але все ж нам дається по вірі,
І тільки старі ікони на стіні
Нагадують про те, що ми не одні.

І всі ті жорстокі закони –
Регламентовані канони,
Але забули ми правила любові,
Бо по життю неможливо без нього.

«…Ніхто більшої любови не має над ту,
як хто свою душу поклав би за друзів своїх…»
(Ів.15:13)

Я страшенно боюся,
Що більше до тебе по імені не звернуся,
І хоч у вічній дружбі не клянуся,
Зате поглядом вірності на тебе дивлюся.

Життя, як бурхливий потік –
Може розлучити нас навік,
Та в його нескінченній далині доріг
Для нас знайдеться хоч єдина мить.

Ти не забувай про мене навіть у дощовий день –
Прийдеш, розкажеш – і з душі відляже,
Тоді щось нове до тебе прийде,
І вірний шлях тобі покаже.

«…Я альфа й омега, - каже Господь Бог,
що є, і був, і прийде, - вседержитель!»
(Об’явлення 1:8)

«Наука нас врятує і у всьому допоможе» -
Але вона ж цього зробити не може! –
І хто ж нас проти неї насторожить?
Бо Божою присутністю уже ніхто не дорожить.

Наука щось забирає, а інше додає,
І хто істину віднайде?
Та коли ж наука до Бога дійде,
І там собі спокій здобуде?

Та кінець світу вже швидко,
І хоч його поблизу і не видко.
Та ми ще не розуміємо наскільки
Швидко відбувається відлік…