Храм Святої Анни
На цьому камені Я збудую Церкву Мою,
і врата пекла не здолають її. (Матф.16:18)
Welcome to our website
« 1 2 ... 50 51 52 53 54 ... 57 58 »
Що таке любов?
Майже щодня ми кажемо що когось любимо більше за життя. Це не обов’язково має бути кохана людина, а це може бути хтось рідний, близький, знайомий.
Але чи завжди ми розуміємо зміст самого слова «любов». Напевне слід розрізняти поняття «пристрасть», «кохання» і «любов».
Пристрасть - це коли ти сліпо прив’язуєшся до людини (у відношенні взаємовідносин між людьми я маю на увазі це слово). Тобі здається, що ти її кохаєш до нестями, не помічаючи її недоліків. Ти вважаєш цю людину ідеальною і вона є предметом твого обожнення. Але мені здається, що пристрасть - це є почуття, яке далеке від реальності і від земного життя насправді. Адже це є «теоретичне» відчуття, так би мовити такий образ утопії, якої насправді не буває. І особливо ти це бачиш, коли людина,заради якої ти готовий на що завгодно уникає відповідальності чи намагається знайти безліч причин, аби тільки не допомогти у край важкій для тебе ситуації. Тоді ти починаєш розуміти справжню її суть ... Читати далі »
Тиждень православ'я

Торжество Православ'я!    Не чи дивно звучать у наш час ці слова? Багато  говорять: де це торжество, коли, з однієї сторони Православ'я нині в злиднях, з іншого боку — скільки в Церкві нечистого, перекрученого, неправильного. Православ'я, Церква — гнані, а ви говорите про торжество Православ'я!

lymir / Date: 13.03.2011 / Comments 1

Подих весни
Вийшовши на поріг будинку, я відчула дивний аромат. Він запаморочував голову і розходився по всьому тілу. Ставало так приємно і прибувало життєдайної сили.
Це ж весна! Вона ніжними кроками ступає по нашій землі. Ще такими несміливими, але вже справжніми. Від її гарного голосу розпускаються дерева; від її лагідного подиху з’являється тепленький вітерець який приємно лоскоче і щось шепоче на вушко прохожим; від її добрих і радісних очей тане сніг; від її ласкавих рук із землі прокльовуються перші травинки; від її щасливої посмішки все розквітає і набирається сил... Вона як добра чарівниця, яка пробуджує зі сну все живе і дає йому силу рости і розвиватися.
Як приємно пройтися у гарну весняну днину! Вдихнути цього чудодійного повітря, помріяти, побудувати плани на майбутнє і подумати над їх здійсненням...
Весна – це пора пробудження, пора нових думок, ідей. Здається, що ти ідеш і така приємна млість розпливається по твоєму тілу, прибуває сил, ... Читати далі »
Мученицька смерть заради спасіння всього людства
У храмі тихо. Відчувається такий спокій, блаженство. Все убрано у червоні та чорні тони, які символізують кров і смерть. На душі так якось спокійно, ніщо не турбує – всі клопоти відступили.
Я стою перед зображення Ісусового розп’яття. Яке жахливе видовище! Замучити на смерть невинну ні в чому людину. Та не те, що не винну, а взагалі людину, яка допомагала, навчала і бажала тільки кращого для людей. І за цю великодушність, доброту, милосердність натовп як стадо кричав «Розіпни Його, розіпни!...» У мене у вухах ніби стоїть цей крик. Як це боляче, коли тебе карають за добро, коли ти намагаєшся врятувати людей, а вони тебе за це ненавидять. Вони вбачали у Ісусові загрозу, адже він викривав їхні недоліки, вказував на їхні помилки, відкривав їхні справжні помисли. Його прозвали самозванцем. Звісно, як же так, щоб якись невідомо-хто заявився і ще смів їх повчати і запевняти, що він Син Божий... А як вони глумилися, коли вже він прощався з життям на хресті, ... Читати далі »
"Бо з нами Бог!"
Читаючи канон Андрія Критського,можна знайти такі слова «Бо з нами Бог!». Але задумаймося глибше над змістом цих слів.
Ми нерідко читаємо, чуємо, що Бог є скрізь і усюди. Але ми звичайні грішні люди і тому в нас закрадаються сумніви. Він можливо і є, але він чомусь ніколи нічого не робить, тобто в нашому значенні не допомагає.
Але якщо ми не бачимо Бога, то ще не значить, що його немає тут! Можливо, ми просто не схотіли Його помітити або не досягли того рівня, щоб побачити Його. Ви скажете – це занадто високі матерії, а нам треба наочні, реальні факти!
Саме цим ми уподібнюємося до Фоми, який сказав, поки не відчую ран Ісусових власною рукою, то не повірю, що він вознісся. Тому і в народі зараз говорять Фома невіруючий. Але згадаймо як сказав Господь «Не увіруєш – не побачиш!» І справді ми маємо мати дуже сильну віру, щоб побачити діла Господні, щоб відчути Його підтримку, допомогу.
Нам дається, що Господь такий жорстокий, адже він дає нам такі випробування, ... Читати далі »